Як народжувався проект Хочу.ру

Я хочу квартиру в центрі Нью-Йорка, Феррарі, невелику віллу, кімнат на 30 у Монте Карло, повні осередки в кожному банку, що є у світі і ще багато-багато чого я хочу. Саме про проект «Хочу» зараз йшла мова. Про це дивовижному творінні Інтернет-журналу «ЗнайКак» розповів керівник «Хочу» Володимир Голованов.

– У кожного проекту є своя історія створення. Яка вона у вас?

Дуже давно, десь за місяць до дня народження, я створив першу просту сторінку – список речей, які я хочу. Ніяких аналогів на той момент ще не було, я загорівся ідеєю, але, через відсутність досвіду, приступити до створення зміг тільки через пару років. Спочатку сайт був зовсім не схожий на те, чим він є зараз, він не працював з FF і Оперою, і взагалі у 2005 році я ще не знав про web 2.0 і все, що з ним пов’язано. А коли дізнався – повірив в ідею, навчився програмувати і зайнявся проектом серйозно.

Наскільки він затребуваний в соціальному рунеті?

Я б сказав, що тільки 20% людей готові завести собі вішліст (список бажань – авт.). А тих, хто готовий вести його тривалий час – ще менше. Я розумію це вже дуже давно, тому завдання захопити полрунета і обігнати ЖЖ або mail.ru ніколи не було і не буде. Завдання тільки в тому, щоб тій частині, якої по-справжньому потрібен вішліст, було зручно його вести.

– Проблеми з якими стикалися при створенні, а надалі при розкручуванні проекту?

Аудиторія. Я завжди хотів цікаву аудиторію, яка була б не сильно схильна зовнішньої реклами. Заради цікавих бажань, цікавих людей я навіть обмежував доступ до сайту (були колись запрошення-інвайт), я завжди намагався слухати людей, показувати, що вони працюють не просто з системою, а системою, якою управляє чоловік.

– У вас є сервіси, яким немає альтернативи в рунеті?

Я тільки такі й створюю. Я досить ледачий, щоб робити аналог. Навіщо, якщо є вже готове? Бери і користуйся. Будь-який з моїх проектів був унікальний. Так з hachoo.ru – нічого подібного не було. Щось на заході, здається так, але дізнався я про це пізніше. А рунет був абсолютно порожнім в цій ніші. Зараз – simplelinks.ru – закладки, в яких не використовуються звичні скрізь теги (мітки, ключові слова), а використовується розподіл по групах або за алфавітом. Виходить зручніше.

Взагалі, проблема тегів через пару років буде в рунеті однією з найгостріших. Абсолютно в будь-якому проекті запроваджується класифікація за ключовими словами (таксономія). Її основна перевага – зручність заповнення. Недолік – вкрай складна навігація. Якщо подивитися на Google Docs – вони використовують більш звичну навігацію по документах. Є ще досить велика кількість прихильників старих поштових програм, де сортування листів йде через дерево папок. Саме про цю групу людей зараз забув Інтернет, і я намагаюся виправити ситуацію хоча б на пару сервісів.

– Наскільки активні учасники?

Вони пишуть постійно. Нові бажання, навіть цікаві нові бажання. Це було основною метою, щоб люди писали, коментували, раділи, коли бажання виконуються (не тільки за себе, але й за інших).

– Найпопулярніші бажання, які пишуть?

Раніше було Canon EOS 350D, MacBook та інше, зараз це все пропало – бажання стали справжніми, унікальними для кожної людини. Так, ще залишилися сплески-нові штучки від Студії Лебедєва відразу ж з’являються в листах. Іноді листи деяких людей вкрай схожі на рекламні щити в місті. Але на даний момент бажання завжди відображають людини – це добре і цікаво. У вішліст люди пишуть не для людей, не для того, щоб їх читали. У зв’язку з цим, набагато простіше зрозуміти людину переглянувши лише одну сторінку.

– Самі неординарні бажання, які зустрічали на проекті?

Найцікавіше для мене було бажання «гумовою клавіатури». (Це такі клавіатури, які згортаються в трубочку, гнуться, що не промокають, займають мало місця, навіть на столі. Але при цьому мають один серйозний недолік: на них зовсім неможливо друкувати, і дізнаєшся про це тільки після того, як спробуєш).

Коли ж людина придбала її, під галочкою куплено з’явився підпис: «Не хочу таку більше :)».

Ще була історія, коли людина подзвонив мені з питанням: що на hachoo.ru робить фотографія однієї з його вітрин для шиншил. Я пояснив, що сайт – сервіс вішліст. А через кілька годин з’ясувалося, що власник бажання – дівчина, яка замовила у нього вітрини. «До речі, коли вона буде готова?» – Остання фраза у відповіді на коментар.

– Що позначає ваш логотип?

Хмарка в бантику – мрія як подарунок.

– Чи були історії коли ідеї вашого сайту допомагали в житті людям?

Одна моя знайома написала в листі про гіпсову статую голови (було потрібно для малювання, а в її місті їх купити непросто). У підсумку знайшовся продавець, написав у коментарях. У результаті – голова.

– Три роки для проекту – це вже термін, як плануєте подальший розвиток?

Практично ніяк. Сайт живе і буде жити. Можливо – перепишеться повністю під продаж, а можливо залишиться таким, який є. Я не бачу сенсу розвивати те, що і так відмінно працює. Я бачу, як сайт по-справжньому працює. Він приносить людям радість – він виконує свою функцію, доповнює свята, особливо коли люди, передчуваючи подарунки, записують бажання. Я ж працюю з мріями. Розвиток залежить від того, наскільки багато людей будуть мріяти.

– Чи буде створюватися архів частих “Хочу” або щось подібне?

Ні. Часті бажання нудні. Я проти соціальних мереж в тому вигляді, в якому вони існують зараз. Ніяких стандартних функцій, тільки те, що прийшло в голову при використанні, і те, що просять користувачі.

– Чи є якась статистика по “Хочу”?

Так, і вона відкрита. Інша справа, що є внутрішня статистика. Вона говорить про те, що товари Студії Лебедєва – мрія багатьох. Або про те, що користувачі мейл.ру – багато реєструються, але мало пишуть. Статистика ж теж буває різною – можна взяти цікаве питання і відповісти на нього: Canon vs Nikon – виграє Canon, причому в кілька разів. Статистика – найбільше, що я отримую від проекту. Саме в ній може розкритися друге життя сайту.

– Розкажіть про новий сервіс “Підбір ідея для подарунка”?

Коли в черговий раз я замислювався над тим, що подарувати людині – я переглядав чужі листи. Там виявлялися досить універсальні бажання – апарат для приготування цукрової вати (складно подарувати, зате радість від подарунка буде величезною), книгу з рецептами коктейлів, красивий парасольку. Всі ці речі зазвичай вилітають з голови, коли шукаєш подарунок. Підбір – це допомога, гортання бажань в картинках. Якщо переглянути за 10 хвилин 100 бажань (з цим сервісом елементарно) – що-небудь обов’язково прийде в голову. Я просто розширюю області пошуку подарунка, даю, можливо, не хитрі – але ідеї. А вибрати, коли ідей купа – вже набагато простіше.

– Що можете побажати проекту znaikak.ru?

Додати смайлик в логотип. І гумору. Показати людям, що до всього в житті треба ставитися з посмішкою :)

Дуже приємно було поспілкуватися.
Сподіваюся, також створити свій вішліст …
Удачі вам.
Спасибо.

Comments are closed.