Як працювати з базовою системою введення / виводу (BIOS)

Під час включення ПК, його оперативна пам’ять вільна від даних і будь-якої інформації. Тому для отримання доступу до операційної системи, записаної на жорсткому диску, процесор комп’ютера звертається до постійної пам’яті.

Наявність у комп’ютері постійної пам’яті (тобто пам’яті, що зберігає відомості про драйвери встановлених пристроїв, наявності операційної системи та програмного забезпечення) забезпечує мікросхема ПЗУ – постійне запам’ятовуючий пристрій. Мікросхема ПЗУ містить ряд програм, виконання яких забезпечує нормальне функціонування комп’ютера. Комплект програмного забезпечення, що знаходиться в постійній пам’яті комп’ютера, називається базовою системою введення / виведення або скорочено BIOS.

Отже, під час включення комп’ютера відбувається виконання програм, записаних в мікросхемі BIOS. У разі відсутності неполадок в роботі вінчестера, дисковода і клавіатури, програми BIOS передають подальше управління комп’ютером графічної операційній системі.

Перед установкою / оновленням операційної системи, підключенням нових пристроїв або виконанням робіт з налаштування комп’ютера, слід переконатися, що параметри BIOS вказані правильно. В іншому випадку можливі помилки і збої в роботі як операційної системи, так і самого ПК.

Щоб уникнути подібної ситуації користувач повинен знати для чого призначена та чи інша опція BIOS. Нижче наведено опис найбільш поширених для більшості сучасних материнських плат параметрів програми BIOS Setup.

1. Standard CMOS Features.

1.1. Date and Time (mn / date / year) – параметри дати та часу.

1.2. IDE Primary Master / Slave / Secondary Master – кількість жорстких
дисків, підключених до однієї материнської платі та їх властивості.
1.3. Drive A / B – параметри дисководів з підтримкою гнучких дисків

2. Advanced Bios Features.

2.1. Virus Warning – включення / відключення звернення до завантажувального
сектору вінчестера.

2.2. CPU Internal / External Cache – підтримка внутрішнього / зовнішнього
кешу, рекомендується активувати дані опції для прискорення
обміну інформацією між процесором і шиною.

2.3. First / Second / Third / Other Boot Device – призначення
послідовності звернення до завантажувальних пристроїв

2.4. Swap Floppy Drive – перевстановлення дисководів, дозволяє
призначити дисковода B: статус завантажувального.

2.5. Boot Up Floppy Seek – розпізнавання завантажувального пристрою,
при включенні комп’ютера в ході перевірки з’ясовується,
чи є завантажувальний пристрій дисководом з підтримкою
гнучких дисків (дискет) або дисководом з підтримкою CD/DVD-
формату.

Більшість параметрів BIOS встановлені за замовчуванням. З метою прискорення роботи комп’ютера і підвищення продуктивності процесора рекомендується проводити індивідуальну настройку базової системи введення / виводу.

Зверніть увагу, спосіб запуску BIOS для редагування параметрів безпосередньо залежить від виробника ПК. Наприклад, доступ до базової системи введення / виводу для комп’ютерів, випущених компанією ACORP, здійснюється клавішею DELETE під час початкової стадії завантаження. А от для того, щоб виконати те ж дію, але вже на ноутбуці компанії BENQ, доведеться натиснути F2.

Коментування вимкнено .

  1. Юра сказав:

    Це тільки два пункти меню BIOS, авсех їх близько 10!!
    Де решта, чому неописаних?????

  2. Andrew сказав:

    Цікаво, на який смітнику етостарье часів P-1 розкопали? Усовременних BIOS’ах і кол-воIDE/SATA каналів куди більше, чемPrimary / Secondary, і способи управленияпоследовательностью загрузкісовсем інші, і Virus Warningназивается зовсім інакше.

    До того ж, стаття містить грубуюошібку – Boot Up Floppy Seek – це невизначення CD / Floppy, а проверканалічія приводу FDD.