Коли точно з’явився перший лікер і хто був його винахідником досі залишається таємницею, але завдяки своєму неповторному і ніжному смаку він швидко завоював покликання в аристократичному середовищі, залишаючись довгий час недоступним для решти населення.
Франція та Італія досі вважають, що перший лікер був проведений саме в їхній країні. Але, як би там не було, розвиток торгівлі з Сходом сприяло і розвитку виробництва лікерів і вдосконаленню їх рецептур. Завозяться звідти прянощі дозволили поліпшити смак лікерів і підвищити їх якість. У середні століття населення в Європі, та й в інших країнах воліло і в свята, і в будні вживати міцні спиртні напої. З цієї причини, щоб зробити лікер більш популярним, виробники збільшили кількість алкоголю в ньому, довівши його до 40 – 45%.
В даний час промислово випускаються три основні види лікерів: міцні, що містять 35-45% алкоголю, одержувані шляхом настоювання і перегонки; десертні, вміст спирту в яких становить 25-30% і лікери-креми, що містять 16-23% спирту.
І все ж лікер залишився не просто високоградусна спиртним напоєм, а напоєм, яким можна насолоджуватися, і став доступний всьому населенню. У домашньому виноробстві завдяки доступності інгредієнтів лікери, мабуть, можна поставити на одне з перших місць. Ягоди, фрукти, цукор, дистилят, прянощі – основні складові лікеру, сьогодні без клопоту можна придбати в будь-якому магазині. А по простоті і швидкості приготування йому взагалі немає рівних.
І все ж, існують кілька загальних правил, яких необхідно дотримуватися при приготуванні цього напою. Перше і основне правило – саморобні лікери не можна розповсюджувати в комерційних цілях.
Далі: всі саморобні лікери, крім яєчного та лікерів, де застосовуються молочні продукти, повинні виходити прозорими; в приготуванні лікеру необхідно використовувати по можливості більш м’яку воду, в крайньому випадку – кип’ячену; застосовувати тільки свіжі ягоди і фрукти, недостиглі і зіпсовані продукти у виробництві лікеру непридатні; при наполягання продукту дистилят повинен повністю покривати використовувані інгредієнти; для того, щоб смак продуктів максимально перейшов в алкоголь, вміст необхідно періодично струшувати; бажано використовувати невеликий цукор; при варінні сиропу необхідно регулярно знімати пінку.
Традиційна технологія приготування лікеру наступна: після вичавлювання і зброджування отриманий фруктово-ягідний сік освітлюється і тільки потім в нього можна додавати розбавлений водою спирт і цукровий сироп. Можна також подрібнені ягоди або фрукти укласти в бутель і просто залити дистилятом, потім додавши необхідну кількість цукру або цукрового сиропу, залишивши настоюватися у теплому місці кілька тижнів. Другий спосіб менш поширений, оскільки тут процес виходить більш тривалим і неконтрольованим. Але найчастіше спочатку готується спиртово-цукрова основа, яка може зберігатися тривалий час і використовуватися в міру необхідності.
Для приготування основи вариться цукровий сироп (на дві склянки м’якої води один кілограм цукру), потім в гарячий сироп вливається спирт (на один літр сиропу береться два літри спирту). Дуже зручно використовувати спиртово-цукрову основу при приготуванні так званих експрес-лікерів, тобто лікерів швидкого приготування. Готуються вони дуже просто – у вже приготовлену спиртово-цукрову основу вливається фруктова або ягідна есенція. Через добу експрес-лікер готовий. Але для надання йому товарного вигляду, експрес-лікер необхідно пофарбувати.
Розчини, призначені для підфарбовування лікерів, необхідно додавати в останню чергу, інакше лікер може помутніти. Для підфарбовування можна використовувати водні або спиртові розчини шафрану, буряків, шпинату, а також палений цукор.
Настав час привести рецепти простих і оригінальних лікерів, які може приготувати будь-який бажаючий.
Домашній лікер під назвою Хоумбрю.
Необхідні інгредієнти: вісім жовтків, півлітра рому, банку згущеного молока.
Спочатку збиваються жовтки і згущене молоко, потім потроху подмешивается туди ром. Абсолютно непривабливий на вигляд лікер після охолодження розливається по келихах і вживається за допомогою ложечок.
АПЕЛЬСИНОВИЙ лікер.
Необхідні інгредієнти: один літр спирту, вісім апельсинів, півлітра молока, один кілограм цукру, один літр води. Залити цедру від апельсинів спиртом і дати настоятися тиждень. Через тиждень влити в настоянку молоко і залишити настоюватися ще тиждень, потім додати охолоджений цукровий сироп і залишити отриману суміш на ще один тиждень. Потім лікер профільтрувати через звичайну фільтрувальну папір і розлити по пляшках.
Два зауваження до цього рецепту: Після додавання молока вигляд у суміші виходить, прямо скажемо, відштовхуючий, цього не слід боятися – так і має бути. У трилітрову банку вся суміш не поміщається, тому треба використовувати посуд більшого об’єму.
ЯЄЧНИЙ лікер.
Інгредієнти: десять яєчних жовтків, 350 г цукру, ваніль або кориця, одна чайна ложка тертого мигдалю, півлітра коньяку.
Жовтки необхідно розтерти з невеликою кількістю цукру, додати на кінчику ножа ваніль або корицю, тертий мигдаль. Отримана маса переливається в бутель, туди ж додається коньяк, в якому розчиняється цукор, що залишився. Добре збовтати, закрити і поставити бутель в прохолодне місце на місяць. Перед вживанням потрібно процідити.
М’ЯТНИЙ лікер.
Інгредієнти: півлітра коньяку, 5-6 гілочок свіжої м’яти, 400 грам цукру. 
У літрову пляшку налити коньяк, покласти туди ж м’яту. Пляшку закрити і настоювати 1 тиждень. Потім коньяк процідити і з’єднати його з сиропом, приготованим з цукру і 1 склянки води. Процідити, розлити по пляшках. Витримувати місяць.
Лікер з БАЗИЛІКА.
Інгредієнти: один літр спирту, 50 листя зеленого крупнолистового базиліка, 600 грам води, 400 грам цукру.
Зібрані рано вранці і ні в якому разі не миті листя базиліка витримати сорок днів у спирті, періодично струшуючи посуд. Потім настоянку профільтрувати, змішати з цукровим сиропом і розлити по пляшках. Зберігати в прохолодному місці, подавати до кави.
Взагалі-всякий лікер п’ється потроху, смакується кожен ковток. Скільки можна отримати задоволення від рідкісного аромату, складного букета цього напою. Особливо якщо ви зробили лікер самі.
