Багатьом з нас часто доводиться вирішувати проблему частої захворюваності. Хворіють наші діти, хворіємо і ми з Вами: не виходимо на роботу, оформляємо лікарняний лист, втрачаємо гроші, стоїмо в черзі до лікаря, заражаємося чим-небудь ще від інших хворих, і вся історія повторюється. У той же час, є досить простий спосіб, який, як нам обіцяють, допоможе нам уникнути всіх цих пригод, і, слідуючи досить простим рекомендаціям, досить швидко придбати залізне здоров’я. Як ви вже здогадалися, мова піде про загартовування і про небезпеки, які підстерігають тих, хто кинеться – як у вир (або в ополонку) головою – сліпо слідувати таким методам оздоровлення.
Уявімо собі таку ситуацію. Ви, піддавшись на вмовляння модних статей (а, може, і Ваших знайомих) про користь загартовування, йдете у ванну, перекидає на себе відро холодної води, випробовуючи одночасно захват і страх. Ваша шкіра спочатку червоніє, а потім, слідом за відчуттями теплоти, швидко поширюються по всьому тілу, Вам раптом стає легко, добре і весело. Всі проблеми, що оточують Вас, починають здаватися Вам чимось малозначущим, зразок дитячої забави, з якими Ви, на подив, також по-дитячому легко починаєте справлятися.
Займаючись загартовуванням, багато хто з нас відчували щось подібне, і тому відчуття аналогічного підйому сил багатьом добре знайоме. Але не багато хто з нас ставили собі питання, наскільки безпечно це стрімке вивільнення енергії в організмі і чим за це нам доводиться платити.
Як же сучасна наука може пояснити настільки стрімко відбувається з людиною зміну? На жаль, шанувальників легкого жанру в стилі «Happy end» чекає розчарування, бо наукове пояснення даного феномену далеко від втілення стародавнього міфу про безмежність людських здібностей.
Як ми всі знаємо, нормальна температура людського тіла близько 36,6 оС.
Вчені не можуть дійти єдиного висновку щодо того, як вийшло, що саме ця цифра на градуснику стала нашої рідної температурою. Так, деякі з них вважають, що така температура визначена оптимальним дією ферментів, які регулюють швидкість протікання всіх процесів в організмі. Друга група вчених схиляється до того, що це було обумовлено моментом появою на Землі в процесі еволюції групи тварин, що мають не залежну від зовнішнього середовища температуру тіла, коли середньорічна температура навколишнього середовища була приблизно 21-26 оС. Виходячи з цього саме ця температура – в межах 36-41оС – могла стати єдино можливою температурою тіла таких тварин, тому що тільки цей стан давало стабільність живому організму в таких умовах.
Ймовірно, у висновках і тих і інших учених є правда. Одне можна сказати точно: і та й інша теорія говорить нам про дуже важливої деталі, упущеної з уваги прихильниками експериментів з загартовуванням, – про стабільність функціонування організму, зумовленої поруч вагомих причин. І однією з основних таких причин є активність ферментів, безпосередньо залежить від температури тіла. Саме це, в кінцевому підсумку, забезпечує нам стабільність функціонування всіх систем життєдіяльності, тобто наше здоров’я.
А тепер, після маленького екскурсу в теорію еволюції, спробуємо розібратися, як поводитимуться ферменти в разі, якщо піддати організм впливу незвичайного для нього діапазону температур, а саме впливу холоду. Подібна дія організм людини сприймає однозначно як стрес. Але це ще півбіди. Виявляється, що до впливів такого роду організм, в принципі, звикнути не може. Це цілком зрозуміло: адже те, що в нашому розумінні є звичкою, з точки зору еволюції виражається як пристосувальна реакція, для вироблення якої має змінитися не однієї покоління.
Фізіологічна картина виглядає так: в організм викидається величезна кількість «гормонів стресу» – глюкокортикоїдів: кортизону, преднізолону, а також адреналіну і інших гормонів, невгамовне витрачання яких веде до виснаження функції надниркових залоз. Далі в крові різко збільшується кількість лімфоцитів і лейкоцитів, що здатне викликати утворення тромбів. Блискавичне відтворення енергії у величезних кількостях змінює обмін речовин так, щоб вишукати резервне джерело енергії в самих тканинах організму. І їм виявляються жирові сполуки (ліпіди) клітинних мембран, руйнування яких завдає шкоди капілярах і мікросудинами, а, значить, і здоров’ю всієї кровоносної системи в цілому. І, нарешті, і тут таїться головна небезпека, гормони стресу несумісні з функціонуванням імунної системи, і, вибираючи найбільш вигідну (з точки зір одномоментного моменту) збереження стресової реакції за рахунок придушення імунної системи, організм здатний завдати собі незмірно більшої шкоди згодом.
Справедливості заради треба сказати, що загартовування може зіграти і деяку позитивну роль. Активізуючи обмін речовин і прискорюючи енергетичні процеси в клітинах, воно одночасно посилює також і відновні процеси, які можуть призвести до тимчасового позбавлення від багатьох простудних і запальних захворювань. Однак те, що ми спостерігаємо (підвищення температури і загального тонусу організму), всього лише стресова реакція. І вона, як усякий стрес, даючи тимчасовий виграш, на ділі виснажує фізичні сили організму. Історія вчить нас, що головна слабкість людини – це її прагнення отримати все і відразу. І в прагненні до пороку, і в прагненні до самовдосконалення ми здійснюємо одні і ті ж помилки.
Журнал «Знай Як» бажає Вам дотримуватися життєвого принципу Сократа «У міру сил», і зберегти в собі поміркованість і розумність.
