Печери здавна пов’язані з історією розвитку людства. Ще в кам’яну епоху печери рятували людей від зимової холоднечі.
Але й після того, як стародавні люди перестали використовувати печери в якості жител, печери оточував ореол незвичайного і дивного. Греки вірили, що печери були храмами їх богів – Зевса, Пана, Діонісія і Плутона. У стародавньому Римі вважали, що в печерах мешкають німфи і чаклунки. Стародавні перси і інші народи вважали, що в печерах мешкає цар всіх земних духів Мітрас.
У наші дні великі і прекрасні печери приваблюють туристів. Печери – це великі порожнечі всередині пагорбів, гір і скель.
Печери утворюються по-різному. Деякі з них утворилися в результаті постійного впливу морських хвиль на скелі. Окремі печери розташовані під водою. Вони є зазвичай результатом діяльності підземних вод, вимивають м’які породи, наприклад, вапняк. Ряд печер утворився в результаті вулканічної діяльності та зрушення скельних порід або в результаті виверження гарячої лави.
Основна маса печер в Сполучених Штатах з’явилася в результаті руйнування значних верств вапняку, особливо при дії на нього води, що містить двоокис вуглецю. У штатах Індіана, Кентуккі і Теннесі у шарі вапняку товщиною в середньому 53 метри утворилося безліч печер.
Деякі печери мають в стелі отвори. Вони утворилися на тому місці, де колись зібралася вода, яка потім прорвалася в печеру. У печерах можна зустріти раді галерей, що йдуть одна над іншою. По окремих печер протікають потоки води, в інших – після їх утворення вода йде вниз, і печера висихає.
У багатьох випадках кожна крапелька води, що падає з стелі печери, містить частинки вапняку або інших мінералів. Вода випаровується, а деякі з цих матеріалів залишаються. Поступово утворюються сталактити, схожі на бурульки, що звисають зі стелі. Стікає зі сталактитів вода утворює на підлозі сталагміти.
