Щоб приміщення здавалося більше за розміром, часто замість дверей роблять арочні отвори – вони не тільки візуально збільшують кімнату, а й виступають у ролі частини інтер’єру. Їх можна використовувати як дизайнерську задумку, йдучи від стандартних уявлень про типову квартирі.
Арки бувають найрізноманітніших форм і розмірів, але найбільш широко при-змінювані круглі і стрілчасті. Круглі зазвичай діляться ще на кілька видів:
– «Класичний» – правильна дуга;
– «Модерн» – викривлена дуга;
– «Романтика» – сама арка прямокутна, але кути закруглені;
– «Еліпсоїдна» – дуга у вигляді еліпса (правильного / неправильного).
Якщо Ви все ж вирішили залишити двері, їх можна прикрасити аркою зверху (фрамуга). Теж саме роблять і над вікнами.
Зазвичай в комплект арки входять дві дуги, дві стійки, панелі для обробки дуг і стійок. Ще додатково – декоративні замки. Вони бувають двох типів, в залежно-сті від місця установки: вузькі (вгорі) і широкі (внизу). Також у ньому можуть йти раз-особисті декоративні елементи.
Роблять арки з МДФ. Розміри для прорізів мають ширину 820-1550 мм і до 2330 мм у висоту, при товщині стін 50-185 мм. Арочні отвори можуть виготовлятися як з монолітного бетону і цегли, так з дерева (наприклад, дуба, бука, сосни). Залежно від матеріалу визначається, де буде отвір: вищеперелічені матеріали підходять і для внутрішніх, і для зовнішніх приміщень, але вже гіпсові, пластикові або арки з ДВП і ДСП годяться тільки для внутрішніх оздоблень.
Розглянемо докладніше цегляні і дерев’яні арки, т. к. вони використовуються найчастіше.
1. Цегляні арки
Найкраще їх використовувати при ширині отвору не менше 2 м. Кладку роблять за допомогою опалубка. У його основі лежить кружало, його вирізають по контуру встановлюється ваемих арки. При установці використовують клини, щоб після закінчення робіт прибрати опалубку, коли розчин остаточно затвердіє. При кладці такої арки краще ви-брати лекальний цегла (з різною шириною торців), тоді шви будуть однакової ширини, звичайний ж цегла додасть їм клінчатую форму. Товщина швів становит 25 мм на широкій частині та 5 мм – на вузькій. Радіус в таких арках можна вибрати так само, як і стрілу підйому.
2. Дерев’яні арки
Якщо Ви не можете вибрати цегляну арку, то цілком прийнятним рішенням стане клеєна дерев’яна арка. Вона являє собою клеєні блоки, жорстко з’єднаний-ні у вузли між собою. Якщо нету затяжок, то розпір передається з опори на опору, це дозволить не використовувати різні додаткові кріплення.
Якщо ширина прольоту досить велика, то несучі конструкції несуть біль-рілі навантаження і тоді без додаткових кріплень не обійтися. В їх ролі виступають металеві накладки, стягуються болтами.
Форму арки можна зробити за шаблоном, вирізавши з цілісного шматка дерева. Ос-новних недолік полягає в тому, що деревина має таку властивість, як розтріскування. А це в свою чергу погіршує міцність всієї конструкції.
Ще один метод передбачає розм’якшення деревини кип’ятінням або пропа-ріваніем. Тоді тонкі смужки деревини наклеюються на основу, і є можли-ність зробити унікальну форму арки. Але це дуже тривалий процес і вимагає багато витрат. Їх виготовляють з двох і більше шарів, причому склеювання відбувається паралельно волокнам. З дерева це, як правило, ялина або сосна. З розвитком технологій дані клеєні дерев’яні конструкції (ДКК) іноді навіть перевершуючи арки з цільної деревини за своїми технічними та технологічними параметрами.
