Як влаштована мережа WiMax

WiMax (Worldwide Interoperability for Microwave Access) – це комерційне «ім’я» стандарту бездротового зв’язку 802.16, прийнятого в січні 2003 року і підтриманого промисловою групою, до складу якої входять не один десяток відомих компаній.

Поки WiMax існує тільки на папері, але корпорація Intel пообіцяла почати виробництво сигнальних мікросхем для WiMax-передавачів в стандарті 802.16d вже в другій половині цього року. До цього ж часу зі своїми ідеями повинні підтягнутися і інші учасники WiMax Forum, організації, до якої входять ряд провідних комунікаційних компаній (Airspan Networks, Alvarion Ltd, Aperto Networks, Fujitsu Microelectronics America, Nokia, OFDM Forum, Proxim Corporation, Wi-LAN Inc ). Метою цієї організації є сприяння розробці бездротового обладнання для доступу до широкосмугових мереж, якнайшвидше розгортання мереж у всьому світі і сертифікація обладнання 802.16.

Тестування 802.16 почнеться наступного року. Перші зовнішні антени, що працюють у цьому стандарті, з’являться орієнтовно в першій половині 2005 року, а внутрішні ще через півроку.
Чіпи, що працюють у стандарті 802.16e, з’являться тільки в 2006 році, і вони вже дозволять комп’ютерів та інших пристроїв під’єднуватися до WiMax-передавачів безпосередньо. За словами Intel, нові технології під назвою WiMax можуть дати доступ в інтернет мільйонам користувачів, будинки і офіси яких не під’єднані до цифрових абонентських ліній (DSL), що особливо цінно для країн.

WiMax зможе вирішити головну проблему, що стоїть перед компаніями, що надають доступ в інтернет: як допомогти людям швидко вийти у всесвітню мережу без прокладки оптико-волоконного кабелю, для якої потрібно перекопувати дороги, руйнувати мостові і тротуари. У Intel залишаються деякі технічні складності, проте компанія вважає, що немає нічого неможливого, і обіцяє, що її розробки cтанут реальністю вже в недалекому майбутньому.

Основні характеристики.

Мережі на основі протоколу 802.16, а пізніше і 802.20, покриють цілі міста і країни. У специфікаціях, розроблених IEEE (інститут інженерів з електротехніки та електроніки), зазначено, що радіус дії точок цього стандарту досягає 50 кілометрів, що дозволить встановлювати їх так само, як і соти для мобільного зв’язку.

Протокол 802.16 розроблений для організації бездротового доступу на рівні мегаполісів і покликаний вирішити провайдерскую проблему останньої милі, а також скоротити фінансові витрати та часові витрати на розгортання нових підключень завдяки уніфікації рішення. Якщо сьогодні на підключення одного підприємства до мережі може йти кілька місяців, то в майбутньому це буде можливо зробити за кілька годин або днів.

Точки доступу 802.16 встановлюватимуться на висотних будівлях і щоглах мереж стільникового зв’язку. Працюючи в частотному діапазоні від 2 до 11 ГГц, вони дозволять розгорнути бездротовий доступ з шириною каналу до 70 мегабіт в секунду на сектор однієї базової станції (до 6 секторів на одну ТД) і забезпечити передачу даних поза зоною прямої видимості. Смуга пропускання, що виділяється клієнтам, може контролюватися на стороні провайдера, що дозволить, наприклад, забезпечити фізичним особам канал на рівні цифрових абонентських ліній (DSL), а організаціям – до рівня виділеної телефонної лінії (T1).

Також варто відзначити, що протокол 802.16 передбачає не тільки передачу даних, але і голоси, а також відео (у вигляді тих же даних), що дозволить організувати на основі цього протоколу стільникові мережі з можливістю відеофонії (паралельний обмін голосовими даними і відео), а також доступ до інтернету і інтранету.

Інакше кажучи, можлива ситуація, коли на зміну нинішнім стільниковим протоколах прийдуть протоколи бездротового зв’язку сімейства 802.11/16, або, щонайменше, вони будуть уживатися разом з мережами 3G/4G. З цього приводу варто відзначити, що вже сьогодні помітні зміни акцентів у стільникових операторів. Якщо в даний час пріоритетною є передача мови і лише потім передача даних, то вже наступного року ситуація почне зміщуватися у бік передачі чистих даних.

Перспективи WiMax в Росії

Новий стандарт повинен зробити революцію на ринку мережевих рішень, оскільки його можливості дійсно вражають. Відомо, що Японія і деякі країни Європи (не кажучи про США) вже придивляються всерйоз до нього.

Що ж до Росії, то більшість користувачів використовують для доступу в інтернет «застарілий» Dialup. Ціни за мегабайт трафіку на виділеній лінії все ще як і раніше високі. Це означає, що впровадження WiMax розпочнеться з корпоративних клієнтів, які будуть готові платити за нові технології, і тільки пізніше почнеться робота з приватними абонентами.