Як влаштована павутина

Ще в сімнадцятому столітті інженери звернули увагу на павутиння, а саме, на те, що вона являє собою виключно раціональну механічну конструкцію, яка працює на ратяженіе таким чином, що всі нитки з точки зору міцності матеріалу знаходяться в самих вигідних умовах.

При незвичайної легкості павутини вона настільки ж незвичайно міцна. А вага її такий, що якби павутиною один раз обмотати Землю по екватору, то вага її б склав всього 450 грам! Ці спостереження і роздуми привели до створення конструкцій підвісних вантових мостів.

Павутина зацікавила дослідників вже в наш час як “матеріалізоване двомірне відображення програми дій, закладеної в нервовій системі павука”. Будь-яке порушення нервової системи та година ж відбивається в малюнку павутини. Так, у Тюбінгені один з зоологів втомився щоранку починати свої спостереження за павуками, які приймалися за свою роботу о 4 годині ранку. Вирішивши трохи перепочити, він дав павукам снодійного. Його “об’єкти” дійсно прокинулися пізно, але взявшись за роботу почали ткати павутину, узор якої абсолютно відрізнявся від того, яким він буває зазвичай. Павукам стали давати різні речовини, і вони щоразу ткали свій особливий візерунок, який суворо соответсвовал певної речовини.

Це відкриття несподівано стало в нагоді в криміналістиці. Даючи павуку краплю крові людини, який, як підозрюється, був отруєний, за характером малюнка можна встановити отрута, якою людина був отруєний.

А чи не можна скористатися малюнком павутини для вивчення нервової діяльності? Адже павутина – зашифроване на площині відображення програми, яка в павуку закладена. Для того, щоб павук зміг сплести павутину, його нервова система повинна зберігати в собі програму дій, і систему контролю за виконанням соответсвующими органами цієї програми. Той факт, що павук прекрасно тче свої тенета, свідчить про те, що це завдання чудово виконується. Але як вона виконується, неясно досі. Зір не може бути правильним за її виконання, так як сліпий павук тче таку ж павутину і також як і зрячий. Вібрація повітря теж нічого пояснити не може. Павуки не тільки відчувають вібрації, але здатні навіть розрізняти частоти. Коливання повітря дозволяють павуку судити про можливе потрапляння жертви, але визначити з їх допомогою місце, де Жерве знаходиться, він не в змозі. Тільки коли мухою натягується нитка, павук точно визначає, де вона знаходиться.

Як вже говорилося, чи інша зміна, ураження нервової системи змінює візерунок павутини або час, який потрібний для її виготовлення. Так, якщо павуку дати кофеїн, він роботу, яку в звичайному стані він робить за 30 хвилин, виконає за кілька годин. Ацетилхолін і физостигмин призводить до зростання товщини нитки і розміру павутини. Транквілізатори – дІзер і фенобарбітал зменшують і розміри павутини, і число ниток в ній. Навіть позбавлений кількох ніг павук в стані плести мережу; вона при цьому не так досконала, так як без усього “комплекту” кінцівок, павук не в змозі точно витримувати необхідні відстані. Позбавлений допомогою лазерного променя нервової системи, павук продовжує ткати; візерунок павутини залежить від ступеня ураження системи.

Зазвичай павуки, як виняткові індивідуалісти тчуть свою мережу в поодинці. Але от дослідження еквадорських павуків показали ці створення тчуть павутину спільно, об’єднуючись в комуни до 12 особин. При цьому мережа не плоска – двовимірна, а спорудження складної просторової конструкції. Всі члени спільноти беруть активну участь і в ремонті мережі. Молоді паучата і яйця ховаються глибоко всередині такої павутини. Видобуток, яка потрапляє в таку мережу з’їдає один з членів комуни, якщо вона невелика, або в трапезі бере участь вся компанія, якщо їжі достатньо для всіх. При цьому в першу чергу наїдаються старші, а в останню – молодь.

І, нарешті, чому павук не заплутується у своїй павутині подібно до того, як в ній заплутуються його жертви? А відбувається це тому, що павук завжди бігає тільки по гладких радіальним ниткам, і ніколи по клейким, концентричним.

Comments are closed.