Запахи з’явилися на нашій планеті так само давно, як і саме життя. У процесі еволюції вони видозмінювалися, модифікувалися, а в їх спектрі з’являлися нові відтінки. Різні запахи попереджали древніх людей про небезпеку, наявності або відсутності їжі і видобутку. Але в міру розвитку суспільства люди навчилися використовувати аромати в своїх цілях. І ось уже протягом 8000 років люди активно використовують аромати і насолоджуються їх багатством.
Спочатку аромати використовували в релігійних цілях – обкурювання пахощами палаців і храмів (Єгипет, Ассирія), для досягнення необхідного стану (трансу) на релігійних церемоніях. Скіфи використовували для фізичного і психологічного розслаблення, у Римі будинку зрошували ароматними водами. По запаху визначали хворий чоловік або здоровий. Потім пахощі стали використовувати при лікуванні різних захворювань, а коли потрапили до Європи в 11-13 столітті завдяки лицарям, пахощі стали застосовуватися для «приглушення» різних негативних запахів людського тіла, нюхальні солі використовувалися для заспокоєння головних болів, припадків і різних хвороб.
Достовірно відомо, що вже 6000 років тому аромотерапія була широко поширена в Греції, Римі та Єгипті. А в Китаї було прийнято кадили фіміам для створення сприятливої обстановки, настрою. Таким чином, китайці прагнули привнести гармонію в своє світовідчуття.
Ефірні масла в основному натурального походження. На даний момент відомо близько 200. Вони сприяють розслабленню, заспокоєнню, зняттю втоми. Греки називали ніс – «центром черепа». І використовували аромати як в лікувальних цілях, так і для догляду за шкірою, надання приємного аромату одязі і повітрю в лазнях, додавали в їжу і вино. Секрети виготовлення ароматичних масел трималися в строгому секреті, а тому в певний момент були загублені і були винайдені заново арабами через сотні років. У наслідку єгиптянами була винайдена машина для отримання кедрової олії, яке отримало досить широке поширення, у тому числі в Персії та Індії. Ароматичні ванни і масляний масаж прописував Гіппократ при лікуванні різних захворювань, а обкурювання їм були застосовані для позбавлення Афін від чуми.
Грецьким парфумером Мегаллусом були створені духи (мегаліони), отримані шляхом змішування мірри і масляної основи. Вони володіли ароматом, протизапальну і загоює.
Після відкриття дистиляції, цим методом отримували в основному квіткову воду, а не ефірні масла. І тільки в 11 столітті після вдосконалення процесу дистиляції та винаходи охолоджуючої трубки були вперше отримані якісні ефірні олії.
Досі індіанці Колорадо сселяться поблизу заростей ялівцю. Таким чином проводячи профілактику та лікування туберкульозу. У Східному Сибіру так само було відомо про корисні властивості ялівцю.
Їм натирали підлоги і стіни, а так само обкурювали приміщення від паразитів. Процес обкурювання приміщень різними травами був відомий у багатьох країнах і досить широко застосовувався. Так лікували різні респіраторні, ревматичні й інші хвороби. При подальшому розвитку медицини, це поклало основу сучасним методам дезінфекції.
Спочатку ефірні масла добувалися примітивними способами, у міру вдосконалення науки ці методи удосконалювалися. Складнощі пов’язані з тим, що ефірні олії містяться в різних частинах рослин (квітках, стеблах, листках, коренях, деревині, смолі, насінні, корі).
При цьому в різних частинах можуть міститися різні ароматичні масла. Але поступово, вироблення ароматичних масел набула більш широкий розмах і аромомасла стали проводитися в промислових маштабах.
В шістнадцятому столітті лавандову воду і ефірні масла вже можна було придбати в аптеці, а в епоху Ренесансу ароматичні речовини широко застосовувалися для лікування і профілактики різних захворювань, які в той час носили характер епідемій. У наслідку розробкою і вивченням ароматичних масел займалися переважно фармацевти.
Сам же термін – «аромотерапія» був запропонований тільки в 1928 році. Це було зроблено французьким хіміком Гаттфоссом. Він займав насіннєвим парфюмерним бізнесом і активно цікавився терапевтичним ефектом ефірних масел. Їм же було встановлено, що найбільшою ефективністю володіють натуральні масла в цілісному вигляді, а не штучно синтезовані або їх окремі інгредієнти.
У 1964 році були опубліковані результати досліджень французького лікаря і вченого Жана Хвилі. Його праця «Аромотерапія» розповідав про результати лікування різних фізичних і психічних захворювань ароматичними маслами. Надалі ці дослідження були використані в програмах з оздоровлення та омолодженню шкіри.
На даний момент багато ароматичні олії можна придбати в аптеці, а спектр захворювань, які можна вилікувати або запобігти, досить широкий. Все це дозволять повною мірою скористатися не тільки досягненнями сучасної медицини, але і всіма перевагами аромотерапії, ефективність якої перевірена століттями.
