Практично в кожній заможній родині є комп’ютер. Практично кожен підприємець має комп’ютер. Кожен, навіть невеликий офіс, не обходитися без комп’ютера. Наскільки повно використовуються можливості комп’ютера? Складно сказати точно. Можна тільки сказати, що величезний резерв можливостей сучасної обчислювальної техніки залишається недоторканним.
Припустимо, що в нашому розпорядженні невеликий офіс, власниками якого ми є. Питання безпеки в наш час має настільки ж важливе значення, як для життєдіяльності людини кисень. Самое зручний і надійний засіб охорони власності – телевізійні системи спостереження з можливістю збереження відеоінформації. Це твердження завжди сприймається як аксіома, і обговоренню, як правило, не підлягає. Погодьтеся, звичайно ж добре б було, якби біля дверей була встановлена відеокамера, яка б при появі в полі видимості камери людини починала запис всього, що відбувається в архів, який можна було б згодом записати на компакт диск, відправити електронною поштою. Обладнання могло б працювати цілодобово, вести спостереження за нашою власністю. Випадок класичний, широко зустрічається в практиці.
Але тільки ми твердо вирішили, що нам краще всього підходить для охоронної діяльності, починають з’являтися деякі негативні моменти, які змушують забути про реалізацію ідеї. Головний негативний момент як такої один – вартість проекту. А вона буде захмарною. Для нашого невеликого підприємства явно непосильні витрати. Якщо звичайно не підійти до вирішення питання з іншого боку – використання альтернативного програмного забезпечення, здійснює вищеописані дії в повному обсязі.
Сформулюємо задачу. Нам потрібно щоб здійснювався відеоконтроль за ганком під’їзду нашого офісу, щоб у результаті діяльності нашої системи ми отримували відеоматеріал про що відбуваються діях на накинутого території із зазначенням дати і часу дій.
Що тоді нам потрібно для реалізації задуманого? Комп’ютер, невелику суму на придбання відсутнього обладнання, бажання і хвилин 40 робочого часу. Будемо вважати, що комп’ютер в офісі у нас є, і саме його, звичайний офісний комп’ютер ми будемо модернізувати в потужне охоронне засіб. Здійснюємо нашу задумку по нижчеподаному планом:
Для того, щоб перетворити звичайний комп’ютер в охоронний відеосервер, необхідно встановити в нього пристрій відеовведення і спеціальне програмне забезпечення. В якості пристрою відеовведення можна використовувати:
– ТВ-тюнер
– Веб-камеру
– Картку для відеоконференцій
– Картку для відеомонтажу
З даного списку типів пристроїв, зупинимося на ТВ-тюнері – це пристрій часто зустрічається у складі мультимедійних комп’ютерів і може легко конкурувати зі спеціалізованими одноканальними платами для охоронних відеосерверов. Зовнішній вигляд пристрою і опис роз’ємів представлено на малюнку: 
|
||||
| 1 – роз’єм інфрачервоного датчика | ||||
| 2 – роз’єм антенного входу | ||||
| 3 – роз’єм аудіо виходу тв-тюнера | ||||
| 4 – роз’єм відеовходу | ||||
| 5 – роз’єм низькочастотного композитного відеовходу | ||||
| 6 – роз’єм низькочастотного входу S-VIDEO |
||||
Встановлення ТВ-тюнера нічим не відрізняється від установки будь-якого іншого пристрою шини PCI: вимикаємо комп’ютер з мережі живлення, відкриваємо кришку системного блоку, у вільний слот встановлюємо плату ТБ-тюнера, фіксуємо установку плати гвинтом в штатному місці кріплення, виробляємо збірку системного блоку в зворотному порядку. Включаємо комп’ютер в мережу.
Якщо на Вашому комп’ютері встановлена операційна система Windows лінійки NT останніх релізів – Me, NT 2000 або XP, то при запуску операційна система виведе вікно, в якому буде вказано, що в системі з’явився новий пристрій, і для нього потрібно встановити драйвер. Якщо такого вікна не з’явилося, то драйвер все одно потрібно встановлювати, тому що без нього робота з цим пристроєм буде неможлива.
Драйвер – це програмний модуль, який є сполучною ланкою між пристроєм і програмами, які будуть використовувати даний пристрій у своїй роботі. Драйвер виготовляється виробником обладнання і поставляється разом з обладнанням. Для різних операційних систем потрібні драйвера, відповідні типу операційної системи, під управлінням якої повинно експлуатуватися встановлюється обладнання.
Якщо у Вас немає драйвера для ТБ-тюнера, то його можна завантажити зі сторінки файлового архіву лабораторії.
Після успішної установки драйвера потрібно перевірити його працездатність. Для цього можна завантажити зі сторінки файлового архіву лабораторії програму для тестування відеопристроїв і розпакувавши запустити її. Якщо драйвер встановлений правильно і пристрій працездатне, то Ви побачите на екрані програми або синій фон, що говорить про те, що драйвер тв-тюнера працює з одним з низькочастотних входів, на якому в даний момент відсутній сигнал, або рябящій фон (як на екрані телевізора не настрої на віщає канал), що говорить про те, що драйвер тв-тюнера працює безпосередньо з тюнером, на високочастотний (антенний) вхід якого в даний момент не надходить корисного високочастотного сигналу. Якщо нічого з вищеописаного не відбувається, і програма при запуску показує повідомлення, що не знайдено пристрій відеозахоплення, то потрібно перевірити працездатність обладнання або перевірити правильність установки драйвера, сумісність драйвера з типом операційної системи. Можлива поява повідомлення про відсутність бібліотек DirectX, якщо установка обладнання здійснюється на нову машину. Для усунення цієї проблеми потрібно проинсталлировать пакет (бажано останньої версії) бібліотек DirectX і перезавантажити комп’ютер (DirectX останньої версії можна завантажити з сервера виробника – Microsoft a).
Встановлення інших типів плат і обладнання зводитися до тих же дій – безпосередньо фізична установка обладнання (або приєднання обладнання до комп’ютера) і наступна установка драйвера пристрою.
Будемо вважати, що обладнання встановлено правильно, і тест на працездатність пройдений. Тепер можна приступати до наступного кроку – підключення відеокамери до ТВ-тюнера.
Підключення відеокамери теж є типовою операцією складання. Всі відеокамери мають три обов’язкові виходу: загальний – GND (Мінус), плюс харчування – Power – DC12V (+12 Вольт), відеовихід – Video . Деякі моделі камер включають у свою конструкцію мікрофон, для здійснення роботи з аудіо каналом, і за наявності такого може зустрітися вихід з підписом Audio – аудіо канал , мікрофонний вихід. Схема включення відеокамери теж типова для більшості випадків експлуатації. Але до того, як розбирати принципову схему підключення відеокамери, варто кілька слів сказати про харчування відеокамери.
У схемі більшості відеокамер міститься стабілізатор живлення, що дозволяє експлуатувати відеокамеру в широкому діапазоні напруги живлення – від 8 до 15 вольт. Тому для живлення відеокамери можна використовувати як окремий блок живлення, так і стандартна напруга живлення в самому комп’ютері – 12 вольт. Варто відзначити, що варіант живлення від комп’ютера кілька зручніше – не варто купувати спеціально окреме джерело живлення для відеокамери, не потрібно займати одну з розеток мережі живлення, не потрібно перевіряти при включенні системи працездатність джерела живлення. Для самого комп’ютера таке включення не буде тягарем – енергоспоживання відеокамер незначно. Але у такого варіанту харчування відеокамери є так само недоліки – кабель живлення, провідний до відеокамери, повинен бути недоступний для механічного впливу з метою пошкодження, в іншому випадку зловмисники знаючи, організацію відеосистеми, можуть пошкодити кабель, і замкнувши дроти знеструмлять весь комп’ютер. Звичайно ж дана умова має дотримуватися і у випадку персонального харчування відеокамери, тому при пошкодженні кабелю живлення (або кабелю несучого відеосигнал, якщо вони не поєднані) відеосервер буде продовжувати роботу без відеосигналу, відповідно спостереження за об’єктом буде перервано.
Технічна сторона підключення живлення відеокамери до блоку живлення комп’ютера виглядає таким чином: кабелю живлення для пристроїв комп’ютера мають чотири дроти – червоний, чорний, чорний, жовтий. Контакт червоного проводу відповідає висновку напруги +5 вольт, чорні дроти це мінус харчування, жовтий +12 вольт. Найпростіше, що можна зробити для використання напруги живлення комп’ютера для живлення відеокамери, це організувати перехідник зі старого вентилятора охолодження процесора або аналогічного пристрою, як показано на малюнку:
| Якщо з тих чи інших причин в якості джерела живлення буде використовуватися окремий пристрій, то для живлення відеокамери підійде будь-який блок живлення – від телевізійної антени, ігрової приставки, телефону, з постійною напругою на виході 12 вольт. |
Розводка проводів виглядає наступним чином:
|
При виконанні робіт з монтажу розводки слід дотримуватися технічні вимоги для проведення монтажних робіт та здійснення монтажних роботи має відбуватися при обов’язково виключеною техніці. |
Якщо з’єднання проводів і контактів надійні, то при подачі живлення схема працює відразу, труднощів зазвичай не виникає.
Перевірити працездатність системи можна включивши програму для тестування відеопристроїв, після запуску якої Ви повинні побачити зображення надходить з камери у вікні програми тестування, за умови, що в даний момент драйвер відеопристрої використовує відеовхід, на який подається відеосигнал.
Для більш надійної роботи відеосервера, незалежно від того, виконуються на ньому які-небудь ще роботи (виконання будь-яких офісних додатків) або комп’ютер використовується тільки для відеоспостереження, бажано встановити для живлення системного блоку і блоку живлення відеокамери джерело безперебійного живлення. Джерело безперебійного живлення бажано мати такий, щоб його ресурсу батареї вистачало на 30 хвилин роботи системного блоку і відеокамери без наявності напруги в мережі живлення.
На цьому етапі технічна частина робіт зі створення відеосервера закінчена. Можна приступати до головного – установка спеціального програмного забезпечення.
Зі станиці файлового архіву лабораторії завантажуємо одну з версій програм серії Відеоспостереження, встановлюємо на комп’ютер, в який вже встановлена плата відеозахоплення і драйвер до неї. Проблем з установкою програми на комп’ютер зазвичай не виникає. Далі діємо згідно інструкції по установці програми – різні версії Видеонаблюдения мають різний порядок роботи і налаштування. Але принцип роботи у всіх версій однаковий – при появі в кадрі рухомих об’єктів програма буде здійснювати запис відеоінформації в архів у режимі реального часу, із збереженням дати і часу кадру. Додатково, до запису відеоінформації, за бажанням користувача, програма буде сповіщати користувача про появу руху на охоронюваному об’єкті візуально, відображаючи вікно терміналу відеоспостереження, виробляти звукове сповіщення сигналом тривоги. Якість сохраняемой відеоінформації теж визначається користувачем – чим вища якість зображення, тим більше місця на жорсткому диску потрібно для розміщення відеокадру. При середній якості запису, за добу відеоархів може займати від 12 до 35 мегабайт дискового простору при вирішенні кадру 320 * 240 точок, що залежить в першу чергу від показника присутності на території, що охороняється. Розмір відеокадру користувач може встановлювати на свій розсуд. Звичайне дозвіл для відеоспостереження – 352 * 288 пікселів.
 |
Зовнішній вигляд терміналу відеоспостереження на даний момент однаковий у всіх версіях (за винятком багатокамерних). Незалежно від вибору версії програмного забезпечення, програми лінійки Відеоспостереження X-COM Research Laboratory працюватимуть довго і безвідмовно. |
|
Зовнішній вигляд терміналу Відеоспостереження |
Примітка: якщо у Вас є вибір у придбанні того чи іншого типу пристрою, то слід прочитати матеріал Системні вимоги до комп’ютера для аналізу та коригування Вашого вибору.
