«Переходимо до водних процедур …» – пригадується відома фраза. І зайнятися водними процедурами дійсно варто. Так як термічне, механічне та хімічне вплив води на людину не можна не оцінити.

Але цей вплив може чинитися абсолютно різними способами. І один з них – це прийняття ванн.
Ось про них ми сьогодні і поговоримо.

1. Як час доби впливає на прийняття ванн?

Часом проведення тієї чи іншої процедури, як виявляється, активно керують людські біоритми. І, згідно з ними, саме ідеальний час для прийняття ванн – це «розпал» дня, тобто приблизно полуденний час. Це час враховує особливості роботи мозку, серцево-судинної і вегетативної систем.

Саме опівдні найкраще застосовувати більшість лікувальних ванн, за винятком заспокійливих, які бажано проводити ввечері (перед самим сном.)

2. Як визначитися з тривалістю прийняття ванни?

Тривалість прийняття ванни в чому залежить від її виду, так самі «класичні» гігієнічні ванни зазвичай проводяться протягом 20-30 хвилин, а от лікувальні ванни вимагають до себе більш суворого підходу. Так, наприклад, різні види гарячих лікувальних ванн не повинні перевищувати 15 хвилин. Перевищення часу прийняття лікувальних ванн може надати абсолютно протилежний результат. Адже, як свідчить знаменита польське прислів’я: «Що занадто, то чи не здрово!».

3. Як взаємопов’язаний прийом ванн з прийняттям їжі?

Який би вид ванни ви не брали, потрібно пам’ятати, що найбільш ефективний результат можна отримати через сорок хвилин після легкого або через одну – дві години після щільного прийому їжі.

4. Як фізіологічно впливає температура ванн?

Потрібно пам’ятати, що холодні ванни тонізують, а теплі, навпаки, збуджують організм.

При прийнятті теплих ванн йде зниження, а при холодних – підвищення артеріального тиску. Це пов’язано з тим, що в одному випадку відбувається розширення, а в іншому – звуження судин.

5.Как визначитися з типом ванн в домашніх умовах

Дуже поширеними є хвойні ванни.

Якщо людина не має атеросклеротичних проблем і у нього немає ніяких підозрілих новоутворень, то хвойна ванна підходить практично всім.

Вплив хвойних ванн цілюще. Адже ефірні масла одночасно мають протизапальну, заспокійливу дію. Крім того, саме хвойні ванни – неоціненний помічник обмінних процесів і підтримки здорового гормонального фону людини.

При прийнятті хвойних ванн дуже важлива систематичність їх проведення. Потрібно провести не менше десяти таких ванн. Ідеальний варіант – проведення процедур через день.

Важливо дотримуватися і температуру. Самий благотворний ефект в цьому випадку буде досягнутий при температурі рівній тілу людини.

Хвойні ванни можна робити, використовуючи рідкий хвойний екстракт, екстракт в таблетках, брикетах, а також застосовуючи морську сіль, яка збагачена хвойним екстрактом.

До речі, про ванни із застосуванням морської солі ми зараз і поговоримо.

По-перше, ванни з морською сіллю – натуральні турботливі косметологи, вони надають комплексний благотворний вплив на шкіру. Наприклад, вони дуже ефективно змушують шкіру «дихати», завдяки чому значно поліпшується її еластичність. Але, щоб така ванна дала максимальний позитивний ефект, потрібно знати кілька маленьких хитрощів.

Для косметичних цілей краще використовувати гарячі ванни, тобто вони повинні бути трохи вище температури тіла, крім того дуже важлива концентрація солі, в даному випадку економити не потрібно (ідеальний варіант для «середньостатистичної» ванни – 1 кг морської солі), час проведення такої ванни має становити близько п’ятнадцяти хвилин.

Також важливо і правильне проведення подальших, наступних за прийняттям ванни, процедур: відразу ж після ванни потрібно обов’язково освіжити себе прохолодним душем, а через пів години знову «попрацювати» з морською сіллю.

Що ж мається на увазі? Потрібно розчинити одну столову ложку солі в одному літрі води, гарненько змочити в отриманому цілющому розчині махрові рушники і накласти їх на обличчя, плечі, зони, що мають проблеми целюлітного характеру.

Але слід обов’язково пам’ятати, що до прийняття гарячих ванн потрібно дуже обережно ставитися тим, хто має проблеми з серцево-судинною системою. Груди і плечі в цьому випадку не повинні бути занурені у воду. Але це аж ніяк не означає, що солоні ванни взагалі протипоказані тим, хто має проблеми такого характеру.

Навпаки, ванни з морською сіллю корисні і для цієї категорії людей. Але їх, безумовно, не можна проводити без консультації з лікарем (особливо це важливо для тих, у кого є збої серцевого ритму), а також дуже відповідально потрібно підходити до питання концентрації солі у воді. У даному випадку вона повинна бути дуже делікатної (приблизно двісті грам солі на ванну), це дуже корисно, наприклад, для роботи серцевого м’яза.

Також, в домашніх умовах, дуже добре проводити ванни з додаванням, наприклад, всіляких трав’яних відварів (так додавання відвару ромашки посилить заспокійливий ефект ванни, відвар м’яти допоможе поліпшити тонус, а відвар дуба або шавлії допоможе вирішити проблеми проблемної жирної шкіри).

Таким чином, відповідь на питання «Як ванни впливають на організм людини?» Полягає в чарівному слові «благотворно», головне – потрібно вибрати ту ванну, яка надасть чудове вплив саме на власний, а ні чий – то інший організм, і, безумовно, потрібно відповідально підходити до всіх особливостей температурного і тимчасового характеру, а також, що вкрай важливо, не ігнорувати наявні захворювання.

Свіжовичавлені соки – це природний джерело вітамінів. Свіжі соки можуть не тільки втамувати спрагу, урізноманітнити Ваш раціон, але і допомогти Вам позбутися багатьох недуг. Свіжовичавлені соки мають великий лікувальної та живильної діяльністю. У цій статті ми розглянемо, як і які свіжі соки можуть допомогти зміцнити організм. Отже, почнемо зі свежевижатих фруктових соків.

Яблучний сік є хорошим засобом від спраги. Свіжовичавлений яблучний сік містить масу корисних речовин: це джерело вітаміну С та заліза, також містить солі калію, магній і фосфор. Крім цього яблучний сік ще й некалоріен. Сік корисний дітям і людям із захворюваннями серцево-судинної системи, при зниженій кислотності і недокрів’ї.

Апельсиновий сік завдяки високому вмісту вітаміну С, незамінний при авітамінозах і лікуванні простудних захворювань. Він робить благотворний вплив на організм: підвищує тонус, зміцнює кровоносні судини і знімає втому. Свіжовичавлений апельсиновий сік рекомендують при запорах і підвищених фізичних навантаженнях. Але при гастритах з підвищеною кислотністю і розладах кишечника від нього краще утриматися.

Грушевий сік є відмінним бактерицидну і сечогінним засобом. Особливо корисний тим, хто має проблеми з нирками і схильний до захворювань кровообігу. Крім цього в свіжовичавленому грушевому соку багато клітковини, і він покращує роботу кишечника і травлення.

Виноградний сік надає благотворний вплив на роботу серця і перешкоджає утворенню тромбів. Дуже добре допомагає при нервових розладах, депресії і занепаді сил.

Вишневий сік є хорошим засобом лікування і профілактики недокрів’я, оскільки в ньому дуже багато фолієвої кислоти і заліза. Вишневий сік, як і апельсиновий сік, має протизапальну дію. А також свіжовичавлений вишневий сік сприяє зміцненню стінок кровоносних судин.

Чорносмородиновий сік допомагає ослабленим і післяопераційним хворим. Цей чудодійний сік застосовують як полівітамінний, протизапальний і загальнозміцнюючий засіб. Особливо чорносмородиновий сік корисний при діабеті, оскільки його дія майже таке ж, як у інсуліну.

Брусничний сік добре вживати при поганому апетиті. Також брусничний сік рекомендують вводити в раціон людям, що страждають на цукровий діабет.

Далі розглянемо, як свіжовичавлені овочеві соки зміцнюють організм людини. Овочеві соки особливо корисні при захворюваннях шлунково-кишкового тракту.

Морквяний сік можна цілком використовувати як ліки. Він містить величезну кількість каротину, який в організмі перетворюється на вітамін А. Заслуги морквяного соку незаперечні: він зміцнює зуби, збільшує опір організму інфекційним захворюванням, підвищує апетит, покращує зір, підвищує тонус і зміцнює нервову систему. Іноді навіть мами закопують морквяний сік малюкам при нежиті. Також для кращого засвоєння морквяний сік рекомендується змішувати з молочними продуктами: вершками, молоком або кефіром.

Буряковий сік є хорошим засобом, що очищає. Буряковий сік можна змішувати з медом, лимонним соком або морквяним соком. Але є деякі правила прийому бурякового соку. Сік можна пити великими порціями, так як велика доза може викликати нудоту і навіть запаморочення. Також буряковий сік можна пити відразу після приготування – повинно пройти не менше 30 хвилин.

Гарбузовий сік корисний при захворюваннях нирок і печінки, а також є гарним засобом від безсоння. До речі, гарбузовий сік застосовується в якості одного з перших прикорму для немовлят.

Картопляний сік є відмінним оздоровчим засобом. Сирий картопляний сік дуже корисний при гастритах з підвищеною кислотністю, при схильності до запорів, а також як ранозагоювальний засіб. Сік картоплі гальмує секрецію підшлункової залози. Також сирої сік картоплі можна використовувати як очищає засіб. З метою очищення організму картопляний сік добре змішувати з соком моркви і селери. До речі, особливо корисний сік рожевих бульб картоплі.

Томатний сік містить органічні кислоти, фосфор, залізо, калій, натрій, кальцій і безліч вітамінів. Особливо багато в томатному соку вітаміну С. Свіжовичавлений томатний сік відмінно стимулює роботу шлунково-кишкового тракту, а також знижує ризик виникнення ракових захворювань. Але у великій кількості томатний сік не рекомендується, так як він закісляет організм. До речі, томатний сік краще не підсолювати, тому що це знижує живильну цінність соку.

Огірковий сік є хорошим сечогінним засобом. При його постійному вживанні нормалізується тиск і поліпшується стан і колір шкіри.

Як бачите, свіжовичавлені фруктові та овочеві соки надають тільки благотворний вплив на організм. У них міститься багато вітамінів і мінералів, які відмінно усвояются організмом і надають загальнозміцнюючу дію на організм людини. Так що свіжовичавлений сік – це не тільки смачне, але і корисне ласощі!

По-окремості складові цього терміну «нового» «курячого грипу» «з Китаю» H7N9 виглядають цілком необразливо. Грип, ясна річ, – штука неприємна, але з нею цілком справляється медична мудрість. Курка – так взагалі птах корисна і приємна в усіх відношеннях. Крім якраз ось цією страшною напасті: нового курячого грипу, що б’є квочек наповал. Серед інших крилатих створінь, схильних страшну біду H7N9, зазначають: інших домашніх пташок, голубів, диких качок.

І саме страшне те, що епідемія нового пташиного грипу з Китаю може перекинутися на людську особину. Той факт, що нинішньої весни в Піднебесній від курячого грипу нової форми вже загинуло кілька людей, спонукає до роздумів і поліпшений захист. Щоб оберегти себе і близьких від ризику зараження H7N9, варто прислухатися до міністерського думку і найближчим часом не подорожувати в китайському напрямку. «Багато знань – багато печалі», – скажуть деякі, і будуть неправі в даному випадку. Міцний сон, звичайно, доброчинний для здоров’я, але необхідний мінімум інформації про новий пташиному грипу не стане на заваді йому, а навпаки, запобіжить хворобливі фантазії і припущення. Бо, «хто попереджений, той озброєний!» Що ми повинні знати про новий курячому грипі? Перша пташина чума спалахнула більше ста років тому, зараза зломила органи травлення і дихання домашніх пернатих.

У 1997 році вперше таким смертоносним знаряддям, як пташиний грип, був вражений чоловік. А новий видозмінений курячий грип H7N9 призвів в паніку китайців настільки, що плітки і домисли послужили причиною арешту деяких особливо активних обивателів. Понад півсотні людей опинилося під прицілом H7N9, починаючи кашляти і мучитися задишкою, запамороченням. З інших симптомів: відмітка на градусниках при цьому зашкалює, народжуються ознаки запалення легенів. Тільки одна з хворих мала безпосереднє відношення до курей, будучи робітницею птахоферми. Слово «епідемія» у зв’язку з новим пташиним грипом H7N9 офіційно ще не прозвучало, але вже заробив спеціальний штаб для захисту від H7N9, мобілізовані всі сили на забій птахів і прикриття відповідних базарів. Китайські дитячі садки і школи схильні на даному етапі численним перевіркам, як і зоопарки, а любителі голубів отримали суворий наказ не випускати своїх вихованців.

Втішна новина: медичні світила не бачать причин вважати, що новий курячий грип H7N9 передається між людьми і відзначають його слабку заразність. Але це не привід розслаблятися, вирішили російська влада, і зараз в аеропортах з незвичайним ретельністю зустрічають гостей з Китаю. Кожен з нас в змозі внести свій внесок у справу захисту від вірусу-губителя. Строгість в особистій гігієні – це насамперед. Додатково запам’ятайте, що щоб захиститися від нового курячого грипу H7N9, потрібне:

– Утримувати м’ясо птахів порізно з іншої їжею;

– Стежити за якістю приготування яєць і «тушок»;

– Захистити підростаюче покоління від ігор з пернатими – як дикими, так і ручними;

– Заборонити діткам чіпати загиблих птахів.

Виявляючи громадянську свідомість, будьте обережні! Якщо ви виявили мертвого голуба, наприклад, не варто саморучно приступати до його поховання, тим більше, дозволяти це маленьким «Айболить». Викличте ветеринара або вирушайте в муніципальні служби, в крайньому випадку, говоріть їм про новий грип H7N9. Те ж стосується і хворих птахів: не поспішайте надавати першу допомогу, надайте це фахівцям. Зберігайте розсудливість, тримайте руку на пульсі, і курячий грип обійде стороною!

Всі знають, що кропива це рослина яке дуже сильно жаліється – ну це негативна її сторона, а є ще позитивна. Століттями на Русі кропиву гасили, солили, квасили, варили з неї суп.
Також Римляни подавали її на стіл як вишукану страву.

Але кропива – це ще й відмінні ліки. Її можна назвати зеленим джерелом вітамінів: каротиноїдів, органічних кислот, мікроелементів магнію, міді, хрому, фітонцидів і вітамінів С, В і К. Всі ці речовини необхідні для нормальної роботи організму і гарного стану шкіри і волосся.

Мудра природа розпорядилася так, що кропива з’являється навесні однією з перших і може захистити нас від авітамінозу, яким всі страждають в цей час року. Завдяки вітаміну К екстракт і настій з листя кропиви підвищують згортання крові, застосовуються при різного роду внутрішніх кровотечах. Сік її стимулює загоєння ран. Кропива покращує склад крові, збільшує кількість еритроцитів, корисна при анемії. Крім того, кропивою лікують подагру, ревматизм, хвороби шлунка, жовчних шляхів, нирок.

Щоб приготувати лікувальний настій, 4 стіл, ложки листя залийте літром окропу, настоюйте протягом години і пийте по третині склянки 3 рази на день. Це засіб очищає кров від алергенів, а також благотворно впливає на роботу кишечника і заспокоює нервову систему.

Наші прабабусі лікували кропивою радикуліт: шмагали хворого по попереку. Настоєм кропиви можна навіть полоскати горло при катаральній ангіні, пародонтозі, стоматиті, різних ранках порожнини рота. Вмиватися настоєм кропиви корисно для шкіри.

У народній медицині відвар коренів і насіння кропиви застосовують проти глистів. При глистної інвазії (виразки від глистів на слизовій оболонці кишечника), при фурункульозі і геморої відвар коренів і плодів (15 г коренів і плодів заваріть в 1 склянці окропу і настоюйте 15-30 хвилин) пийте по 2-3 стіл, ложки 1 раз на день.

Відвар коренів корисний і при хворобах серця але протипоказаний женшинам у яких місячні, людям у яких швидке сварачіваемость крові.

Про те, що таке мода відомо навіть самому юному поколінню в дошкільних установах. У статистичних науках мода – найбільш часто зустрічається величина в рядах, що цілком відповідає людському фактору. Хоча існує думка, що дівчатка більше схильні слідувати моді, ніж хлопчаки, сьогодні це далеко не так. Для початку розділимо моду на періоди, в яких вона проявляється, потім на сфери.

Залежно від періодів впливу моди однієї людини на іншу можна виділити:

– Мода в дитячому садку. З самого маленького віку більшість матерів привчають своїх вихованців наслідувати моду і красиво виглядати. Будь то дівча або хлопчисько, однаково хочеться, щоб чадо виділялося серед натовпу однолітків. Наприклад, мультиплікаторами був випущений новий захоплюючий мультик, який полонив серця маленьких шанувальників. Ще пару днів до презентації його в нашій країні, а на прилавках вже одяг і всілякі аксесуари з відомими логотипами. Дітлахи на вулиці і учні дитячого садка всі, як один, прагнуть виглядати чарівно один перед одним. Так, мода, заснована маленьким родоначальником, швидко поширюється на інших наслідувачів.

– Мода в школі. Самим вдалим місцем для поширення моди виступає, звичайно ж, школа. Доросле покоління і донині пам’ятає, як варто було з’явитися на порозі школи в розкльошених джинсах одному учню, як наступного дня в такому вбранні приходила вся школа. Можна помітити, що саме в класах між учнями найжорсткіша конкуренція на самі модні дрібнички. Зайняти ряди найбільш прихильних модників вдається далеко не всім, так як перебувати той, хто зможе обігнати. Такий нехитрий спосіб впливу однієї людини на цілу масу і створив цілі модні спільноти.

– Мода у вищому навчальному закладі: У даному випадку не настільки важливо здатися самим модним у всьому університеті, як привернути увагу значущих друзів і гідних шанувальників. У студентів з’являються власні пріоритети, смаки і вимоги до створення модного образу життя. Все має бути на вищому рівні і відповідати вимогам. Оскільки ростуть запити, зростають і ціни на них. Батьки не завжди в змозі задовольнити всі капризи своїх дітей, тому чада витрачають всю стипендію або зароблені кошти на виконання своїх бажань.

– Мода на роботі: Коли мова заходить про моду на роботі, слід бути обережним у визначенні цього поняття. Можна сказати, що колектив на роботі є однією сім’єю, а, відповідно, колеги впливають один на одного. Модні речі, взуття, аксесуари, побутові товари тут же перебираються на колег. У тісній суспільстві досить вдало працює принцип «сарафанне радіо». Варто одному співробітнику похвалити продукт, як інші починають розводити полювання на нього.

– Мода на подіумі: Моду в усьому світі диктує подіум. Досить дорогі і нові моделі доступні далеко не кожному, але саме ескізи, створені іменитими дизайнерами, вважаються наймоднішими і дорогими. Знамениті, впливові, багаті люди – перші клієнти, на яких націлені подіумні речі. Звичайно, Китай і Туреччина не відстають від тижнів високої моди і слідом створюють дешеві, схожі речі, що розлітаються по всьому світу з космічною швидкістю. Вже через день після зробленої покупки Ви будете зливатися з натовпами схожих людей. Не дарма було зроблено одне дуже мудре зауваження, що модна річ – це та, яка Вам до лиця.

Сфери, в яких панує мода, піддаються її впливу практично скрізь:

– Мода на іграшки. Іграшкова хвороба брала свої витоки в далекі 90-ті роки, коли перші ляльки Барбі та роботи були найбажанішими для маленьких дітей. Дістати таку іграшку було непросто, проте володар вважався самим модним дитиною у всьому дворі. Сьогодні ринок іграшок просто рясніє китайським товаром, серед якого є самий затребуваний і якісний. Насамперед, моду ставлять батьки, вибираючи гідний товар для своєї дитини.

– Мода на імідж: Створення іміджу – це щось інше, ніж проста зміна одягу. Імідж це зачіска, стиль, макіяж, образ спілкування і поведінки, розмовна мова, словом все, що характеризує конкретної людини. Дуже часто мода на імідж передається оточуючим людям з незрозумілою швидкістю. Іншими словами можна назвати це простим наслідуванням. Нічого згубного і ганебного в цьому немає. Просто мода однієї людини так дієво впливає на всіх інших.

– Мода на автомобілі. Оскільки кожен другий громадянин зараз має автомобіль, вказаний тип моди буде досить актуальне. Іномарки одна за одною заповнюють автомобільні салони в міру її освоєння в країні, і обов’язково формується або позитивне, або негативне ставлення до машини. Якщо бренду пощастило, то він різко набирає популярність, як у чоловічої, так і у жіночої частини населення. Хочеться відзначити, що чоловіки і жінки по-різному малюють для себе модний образ.

Короткий курс про вплив людей один на одного за допомогою моди пройдений. Можна сміливо зауважити, що немає в світі ще людини, який не спокушати б модними речами. А значить, всі ми, так чи інакше, впливаємо на оточуючих.

Всі ми щодня і щогодини стикаємося з чужою думкою: нас хвалять і критикують, нам дають поради й настанови. По суті, кожна наша дія піддається чиєїсь оцінці. Уникнути цього, живучи в соціумі, неможливо. А ось ставитися до чужої думки можна по-різному. Одні вміють витягати з отриманих рад користь і робити для себе правильні висновки, інші ж, потрапляють у справжню залежність від чужих поглядів, тим самим втрачаючи своєї індивідуальності.

Простий приклад. Покупниця, примірявши в магазині сукню, очікувально дивиться на продавщицю. Та у свою чергу пропонує приміряти їй зовсім інше плаття – дорожче, попутно переконуючи, що це «хіт сезону, ексклюзивна модель» і т.п. Ну а фраза «На вашій фігурі виглядає просто надзвичайно!» Стає вирішальною у виборі покупки. І тільки вдома, стоячи біля дзеркала, наша покупниця спантеличується питанням: чому і навіщо я його купила? Адже планувала-то покупку абсолютно в іншому стилі і за іншу ціну! На перший погляд це засмучення виправити нескладно – повернутися в магазин і обміняти сукню на іншу або взагалі оформити повернення товару. Але не тут-то було! Для людини залежного від чужої думки подібна дія породжує цілий ряд сумнівів: що подумає продавець? Вирішить, що у мене немає смаку? Що я не розбираюся в моді? (На жаль, залежність буває не тільки від авторитетних для нас людей, а й від зовсім випадкових). Але ж мова йде всього лише про незначну покупку, як то кажуть – дрібниці життя! Уявіть, що чекає цю жінку, коли перед нею постануть такі питання як зміна роботи або вибір супутника життя. Для таких людей прийняття глобальних рішень обертаються не просто сумнівами, а справжньою мукою. Наслідки – відповідні.

У чому причина?

У дитинстві ми дивимося на світ очима батьків, вихователів і вчителів. Дорослі постійно розповідають дитині, як потрібно поступати, як себе вести, як сприйматися оточуючими. Але, чим старшою стає людина, тим більше він прагне до самовираження та незалежності. Діти, як правило, не боятися помилитися. Дворічного малюка не бентежить, що одяг одягнена навиворіт, а черевички – лівий на правий. Він безмірно радий, що зробив це самостійно! Але надалі, чим частіше дитина чує від батьків: «Давай допоможу, ти сам не справишся!» Або «Подивися, на кого ти схожий! Що люди скажуть?! »Та інше в тому ж дусі, тим менше у нього залишається впевненості в собі. Поступово у свідомості маленької людини вкорінюється думка, що думка оточуючих – це найважливіше і що всі його вчинки мають бути схвалені старшими. Ставши дорослим, людина як і раніше потребує постійних радах і оцінках. Він просто не звик довіряти своєму думку! З роками, починаючи розуміти, що така залежність сильно ускладнює життя, люди намагаються змінити себе: конфліктують з батьками, кидають, нав’язане їм справу, але, на жаль, все не так просто. Залежність вкорінюється в характері і стає невід’ємною частиною особистості. В результаті, чоловіки звикли жити під керівництвом владної матері, підсвідомо вибирають собі дружину, яка також буде постійно коригувати його життя. Дівчата, звиклі до покірливого послуху, знаходять собі подруг, чия думка для них авторитетно. Так що, на жаль, відразу стати повністю іншою людиною – не вийде!

Який вихід?

Що ж собою являє ця сама незалежність від чужої думки? Адже повністю абстрагуватися від людей у будь-якому випадку неможливо, а часом, погляд з боку буває дуже навіть важливий! Дивлячись на себе в дзеркало, ми намагаємося оцінити свою зовнішність, таким же чином ми пильно вдивляємося в реакцію інших людей, щоб оцінити свої дії. Саме завдяки прояву щирого інтересу до інших людей, ми будуємо взаємини, шукаємо компроміси, йдемо одне одному назустріч. Без цього неможливо співіснувати ні в сім’ї, ні в дружньому союзі, ні в робочому колективі. Подібні поступки не позначаються на особистості і не ущемляють почуття гідності, в тому випадку, якщо вони взаємні. Прислухайтеся до думки інших, аналізуйте поради, вдумуйтеся в чужі слова і оцінки, але ніколи не дозволяйте собі прив’язуватися до них сліпо і бездумно.

Перші кроки назустріч незалежності

Навчіться відмовляти! Для початку потренуйтеся просто говорити слово «ні» (зрозуміло, не на шкоду собі). Це може виглядати приблизно так: «Ні, завтра я не зможу. Втім, я подумаю … ». Спочатку це будуть просто слова, але поступово ви дійсно навчитеся думати і прислухатися до себе, перш ніж погоджуватися.

Слухаючи порадника, злегка схиліть голову. При такому нахилі голови ви будете виглядати в очах співрозмовника людиною, яка оцінює інформацію, а не просто ловить кожне слово і з усім погоджується. Згодом же у вас дійсно зросте реальна здатність до критичного сприйняття.

Не приймайте імпульсивних рішень! Навіть якщо чужу думку ви знаходите корисним, не поспішайте його втілювати в життя. Обміркуйте його з усіх сторін, дайте собі час відчути, що це рішення саме ваше.

По можливості, змініть коло порадників, тобто людей до яких ви постійно звертаєтеся за підтримкою. Якщо вже прийняти самостійне рішення ви не в змозі, постарайтеся почути якомога більше різних думок. Побачивши, якими різними можуть бути чужі точки зору, ви почнете замислюватися і аналізувати, тим самим різко скорочуючи свої шанси потрапити в павутину чужого впливу.

Будьте впевнені у своїх діях, зважайте зі своїми відчуттями, не піддавайтеся тиску, але при цьому не бійтеся використовувати для себе корисні висновки з чужої думки – просто сміливо йдіть своєю власною дорогою!

Для початку хочеться сказати, що ця стаття в першу чергу про людину, а не про державному інституті і вже тим більше про конкретній державі. Розумію всю табуйованість і забрудненість даної тему, але хотілося б спробувати підійти до неї в ключі внутрішнього світу особи. І в даному випадку я маю на увазі скоріше психологічний підхід до державного інституту, як власне тому матеріального, в якому йому, людині, випало жити.

Можна почати з психологічного поняття проекції, а саме проекції чого-небудь у нашому внутрішньому світі на щось, що знаходиться поза нами. Зараз можна спостерігати, що ми часто проектуємо центр нашої особистості (що умовно можна назвати “Душею”) на якогось політика чи групу людей, які стоять під чолі держави, в якій ми живемо, з усіма хорошими і поганими наслідками. Названо “Душею” умовно, тому що це поняття найближче до “Самості” в термінології юнгіанства: це та частина особистості, яка являє собою стрижень нашого характеру / світогляду і разом з цим тісно пов’язана з нашим духовним внутрішнім світом. Припустимо, якщо політик сильний, бадьорий і відрізняється якимсь ореолом, “маной”, внутрішньою силою, то люди починають його буквально обожнювати і зводити йому культ особистості. А якщо ж він жалюгідний і недалекий, то його просто не сприймають всерйоз і ставляться з єхидством й ласкавістю. Все б це непогано, але є ряд неприємних моментів. Першим можна виділити те, що значить в загальному сенсі твердження “Влада у народу, та, яку він обрав”. Не буквально, звичайно, але дуже схоже, адже якщо люди не пов’язані якійсь ідеєю або, наприклад, місцем проживання, як, наприклад, американці в “Новому світі”, і роз’єднані на безліч різних груп за різними етнічними, національними та іншими ознаками, то їх центральна ланка, яким є уряд, буде таким же роз’єднаним і схожим на “многобашенной монстра”.

В іншому ж випадку може здатися, що все благополучно і держава міцно як ніколи, але ми отримуємо аналог сильного его в особистості, тобто така держава в результаті посилення вертикалі влади страждає безліччю пригнічують громадян правил і норм (які є в цьому випадку її несвідомим , якщо продовжувати аналогію з особистістю). Це часто буває й на краще, якщо ці норми втілює та людина, яка і є як би самост всього народу, тому що він буде втілювати те, що потрібно на поточний момент, правда з урахуванням деяких загальних і не завжди приємних консенсусів. Але от коли приходить людина, що вже не втілює “Душу”, а просто номінально отримав її роль, і не має сили реалізувати все те, що потрібно зараз людям, тоді ми отримуємо класичну ситуацію переливання чогось для “Вищого вживання” в глечик для “Нижчого вживання”. Це призведе до видачі таким сильним Его (у вигляді слабеющего вже з причини такого “центру” державного апарату) дивних указів, які не відповідають вже нічому з потреб людини в цій державі, дивними знову ж тенденціями в моді і культурі і іншому. І, відповідно, люди, розчаровані в такому порядку речей, в цьому випадку будуть підсвідомо шукати цей центр, Самість або “Душу” в іншому об’єкті, тому що інтуїтивно будуть розуміти, що особистість перебуває зараз при владі не є втілення їх цілі в цьому світі і, образно кажучи, “Золотий трон” на даний момент пустує. В принципі, з даної ситуації може бути кілька різних виходів, кращий з яких є втілення цієї тенденції в новому лідері, найгірший ж – розвал (в тій чи іншій формі) держави, т. к. для великого і часто імперського типу побудови держави характерна саме ця форма сильної особистості у вигляді центру. І, ясна річ, що за наявності території, впливу або ресурсів, не забезпечених державою, який вміє їх утримати, вони через деякий час йдуть з-під його контролю. Так, в принципі, і траплялося з усіма імперіями, починаючи з Римської і закінчуючи, з деякими застереженнями, порівняно недавнім СРСР. Процес такого розпаду, природно не швидкий, але невблаганно відбивається в умах населяють його людей.

На цьому можна було б сміливо ставити крапку, якби не другий неприємний момент, а саме зворотна проекція (интроекция), як екстравертна спрямованість особистості людини. Адже якщо людина бачить у державному лідері свій внутрішній центр, він не може рухатися нікуди, окрім як до цього центру, тобто “у владу”, або сліпо їй слідувати. У підсумку, ясна річ, виходить досить збиткова заміна душі чимось матеріальним і, знову ж, наслідки дуже сумні. Причому в цьому випадку, чим сильніше цей самий людина, як особистість, тим гіршими ситуація. Адже якщо особу лідера слабка, то, як було сказано вище, людина намагається знайти йому заміну і шукає цей самий центр в іншій особистості, або, може статися, що і в собі. Але й сам процес пошуку вже позитивний, адже може вийти, що людина прийде і до Бога, нехай і даному церквою. А от у випадку сильної і більш-менш відповідає потребам народу особистості ситуація сильно ускладнюється тим, що необхідності знаходження такого центру, Самості, у людини немає і людина цілком може цілком задовольнитися таким матеріалістичним центром своєї особистості, оскільки простіше і соціально більш прийнятно шукати що- або зовні себе, ніж усередині.

Загалом-то, вище розглянуті дві взаємовиключні тенденції, які, по суті, є втілення одного і того ж явища. А саме – відсутність розуміння людиною її внутрішнього світу і проекції цього самого світу на ті або інші зовнішні явища, що є в основі своїй невірним підходом незалежно від його привабливості для окремих людей або навіть цілих народів.

Подивишся по сторонах – навколо немає практично жодного молодого “непроколотую” особи: в одного сережка в носі, у другого – на губі або над бровою, а у третього – рядок кілець у вусі. Хтось прикрашає себе, щоб виділитися і звернути на себе увагу, хтось таким чином демонструє приналежність до певного неформального співтовариства, а хтось “проколюється” просто тому, що це “прикольно”. Але навряд чи пірсинг робиться для того, щоб захиститися від нечисті або залучити удачу. Адже мало хто знає, що пірсинг має саме безпосереднє відношення до магії, а значить, так чи інакше може вплинути на людину: на його характер, здібності і навіть долю.

Проколюючи мову, будьте готові до того, що у вас можуть відкритися здатності до ворожінні, цілительству або ясновидіння.

Крім того, людину з проколоті мовою Вищі сили наділяють особливою привабливістю і сексуальністю. Так що якщо ви насилу прийдіть з представниками протилежної статі, є резон обзавестися подібним прикрасою.

Але існує й зворотний бік медалі: пірсинг язика – процедура хвороблива, при якій знищується безліч смакових рецепторів, так що якийсь час після “проколу” їжа буде здаватися позбавленою смаку, а сама ранка заживе не скоро.

І ще один “мінус”: екстремали, проколов собі мову, з часом можуть стати надмірно самовпевненими і самозакоханими: вони рідко прислухаються до чужої думки і занадто люблять себе.

Таке ж властивість відрізняє і індивідуумів з проколоті носом: у них також неймовірно завищена самооцінка. Але цей недолік компенсується тим, що кільце в носі приносить удачу, розвиває інтуїцію і дарує здоров’я.

Проколов брову рекомендується стежити за думками та емоціями: адже власники такої “мітки” легко можуть завдати шкоди оточуючим, елементарно наврочити їх. Брова проколюють, як правило, люди-бунтарі, схильні провокувати і шокувати всіх підряд.

Наші давні предки вважали, що проколоті вуха залучають удачу, а непроколотую – бідність. Той, хто думає, що це всього лише забобон, глибоко помиляється. Прикрасьте вуха сережками з благородного металу – і самі здивуєтеся тому, як швидко “розсмокчуться” фінансові проблеми.

Поширена думка: прокол мочки вуха може погіршити зір. Але це міф. На поверхні вуха знаходиться близько 150 точок, впливаючи на які, можна активізувати роботу всіх без винятку органів. Так що дірка у вусі не тільки не погіршить зір, але і допоможе його зберегти.

Крім того, проколоті вуха наділяють людини музичними здібностями. Однак пам’ятайте: такий вид пірсингу може зробити вас завзятим пліткарем або легкою здобиччю для ошуканців і авантюристів.

Проколювати губи варто тим, хто мріє про щастя в особистому житті. причому жінкам краще прикрасити нижню губу, а чоловікам – верхню. Крім того, це прикраса допомагає швидко позбутися від старих проблем (і навіть від зайвої ваги). Однак погано: проколів губу, є ризик перетворитися на базіку.

Хочете просунутися по кар’єрних сходах, знайти шану і повагу – пробивайте пупок. Тільки пам’ятайте: це може зробити вас не в міру агресивним і нетерпимим до чужої думки. Якщо ж ви і так не отлічаететсь умінням знаходити компроміси, відмовтеся від цієї витівки.

Звичай проколювати пупок ніколи не був популярний у диких племен, того що живіт вважався місцем, в якому мешкає душа і сила людини. “Пошкодили живіт – твої дні полічені”, – міркували вони.
У Стародавньому Єгипті, навпаки, прикраса на пупку вважалося своєрідним знаком, яким боги “відзначили обраного”. Чи варто говорити про те, що тільки фараони і представники знаті могли дозволити собі таку розкіш. А ось простолюдина, що наважився проколоти собі пупок, могли стратити.

Пірсинг грудей був популярний серед сотників Стародавнього Риму, а потім відродився у Франції 15 століття. Він наділяє людину величезною енергією, схильністю до самовираження через творчість. але одночасно з цим робить людей надзвичайно вразливими і схильними до меланхолії.

Правило 1: Єдиний спосіб домогтися найкращого результату в суперечці – це ухилитися від суперечки.
Сперечаючись, ви ніколи не зможете виграти. Це факт.

Правило 2: Проявляйте повагу до думки іншого, ніколи не кажіть людині, що він неправий.
Ви можете не дотримуватися цього правила, але пам’ятайте, це вірний спосіб нажити собі масу ворогів. Ви хочете?

Правило 3: Якщо ви неправі, визнайте це чесно і щиросердно.
Якщо ви помилилися – визнайте це. Це допоможе вам зберегти обличчя і
і уникнути багатьох неприємностей.

Правило 4: Спочатку покажіть своє дружнє ставлення.
Це є найбільш вірний і правильний шлях до розуму людини.

Правило 5: Нехай ваш співрозмовник c самого початку буде відповідати вам
“Так, так”.
Вступаючи в розмову, не починайте його c тих питань, по яких ви
розходіться з вашим співрозмовником в думках. Навпаки, c самого початку розмови зробіть акцент на ті питання – і підкреслюйте їх і далі – в яких ви згодні c ним.

Правило 6: Дайте співрозмовнику виговоритися.
Запобіжний клапан для попередження невдоволення.

Правило 7: Нехай ваш співрозмовник відчує, що ідея належить
йому.
Це найпростіший шлях добитися співпраці з будь-якою людиною.

Правило 8: Чесно спробуйте побачити речі c точки зору іншого.
Кожна людина думає так чи інакше в силу певних причин. Спробуйте поставити себе на місце цієї людини, перед тим як доводити йому його неправоту, або нав’язувати свою думку.

Правило 9: Виявляйте співчуття до думок і бажань інших людей.
Це допоможе вам розташувати до себе будь-якої людини. Адже цього хоче кожен.

Правило 10: Кличте до благородним спонукань.
Заклик, що знаходить відгук у кожному.

Правило 11: Надавайте своїм ідеям наочність, інсценують їх.
Це робить кіно. Це робить радіо. Робіть це і ви!

Правило 12: Кидайте виклик!
Коли ніщо інше не діє, спробуйте це.

Дуже часто люди, які ще недавно були не розлий вода, стають найлютішими ворогами або просто ворогами. Чому це відбувається, однозначно відповісти не можна, адже найчастіше причини можуть бути зовсім різними і несхожими. Іноді причин може і не бути зовсім, просто у вас тепер немає ніякого бажання з нею спілкуватися.

Якщо раптом ваша подруга різко вам набридла або стала якимось бар’єром в житті, і ви прагнете позбутися її, то спробуємо зорієнтуватися, як це можна зробити.

1) Якщо ви були з нею найближчими подругами, розірвати зв’язок буде дійсно непросто. Адже ваша подруга вже встигла до вас прив’язатися, і для неї буде зовсім незрозуміло ваше бажання ні з того ні з сього згорнути всі контакти. Тому тут доведеться винайти якесь обгрунтування. Ідеальний варіант – це сварка. Але ж і для неї потрібен привід, причому значний і дуже аргументовану привід, щоб раптом подруга не помітила фальсифікацію цієї дії. Якщо вам зовсім нема чого ділити, доведеться зробити вигляд, що за чогось у вас наростає антипатія до подруги. Для того щоб роздути конфлікт до гучного скандалу, можна взяти будь-який дрібний її недолік. Наприклад, постійну непунктуальність. А після того як ви почнете викладати їй свою “обвинувальну промову”, не пройде і п’яти хвилин, як вона почне робити аналогічне. І тут вже буде не штучна сварка, а справжнісінька, тому що вас напевно розсердилися багато її слова. Після такого можна сміливо припиняти відносини. Навіть якщо подруга буде робити спроби знову почати з вами спілкуватися, обрубати їх на корені грубим і холодним поведінкою буде неважко. Тепер її вже не стануть мучити питання, чому ви раптом раптово вирішили звести нанівець ваше з нею спілкування.

2) Якщо ви не найближчі подруги, а тільки хороші приятельки, всі контакти можна згортати послідовно, з часом. Наприклад, перестаньте відповідати на її повідомлення, дзвінки або розмовляйте знехотя, незмінно обгрунтовуючи це божевільної завантаженістю. Якщо пару раз ви забудете передзвонити їй, то вона напевно сама почне розуміти, що ви в ній не потребуєте. І якщо у неї є хоч крапелька самоповаги, вона перестане нав’язувати свою дружбу.

3) Чи можна також перекинути своє бажання згорнути спілкування на подругу, зробивши винуватою саме її. Для цього потрібно елементарно вивести її з себе, зробивши те, що їй не сподобається. Наприклад, почати залицятися з її хлопцем. Або просто стати людиною з таким набором якостей, які її завжди дратували. Вже ви-то напевно знаєте, ким треба бути, щоб вона перестала вас на дух переносити. Будьте впевнені, що після такого незабаром подруга сама від вас втече.