Що тільки не пропонується для втамування спраги на сучасних прилавках, але от «персонаж» цієї статті не продається так просто в супермаркеті. Чим тільки не оздоровлюється прискіпливий і глибоко інформоване народ, а чи пробували ви заквасити кобиляче (а то й верблюже) молоко і в якості «живої води» щодня його куштувати? Між тим, у кумису бадьорий, що вселяє оптимізм характер, грайливий, ніби у шипучого лимонаду, смак, а вже внутрішній світ який багатий: і фолієва кислота вам будь ласка, і вітамін С у неміряних кількостях, і тіамін, і біотин. Вуглекислота, алкоголь, молочна кислота – ось складові успішної роботи цього чарівного напою. У поті чола кумис трудиться на благо шлунка і кишечника, а ще й старанно відмахується від усіляких інфекцій.
Зцілення кумисом виглядає вельми масштабно. Цей вид «кісломолочку» виступає в ролі доктора, якщо:
– знижений гемоглобін;
– порушена секреція органів травлення;
– ослаблена нервова система;
– виявлена виразка дванадцятипалої кишки або шлунка;
– мучить похмілля;
– наявна гній в ранах.
Можливості цього диво-напою в сфері омолодження теж надзвичайно великі. Та що там говорити, навіть при онкозахворюваннях, туберкульозі, цинзі п’ють кумис НЕ безрезультатно! Як будь-яка лікувальна процедура, «кумисопотребленіе» має бути чітко регламентовано фахівцем. А при бажанні, можна і «кумисокурорт» відвідати.
Ви ще сумніваєтеся, чи варто готувати кумис? Оглянемося на багато століть тому: сувора скіфська знати так оберігала рецептуру кумису, що своїх рабів, ознайомлених з нею, попросту позбавляла зору. Кочові племена з Монголії і Середньої Азії сквашуватися кумис буквально на скаку в похідних Сумар зі шкіри, бовтаються на боці коня. Причому, хутро в такій сумці знаходився всередині, мабуть, для якнайшвидшого бродіння.
Відсутність кобили або верблюда «під рукою» не повинно бентежити кухаря. Доведено, що кумис з коров’ячого або козячого молока цілком дієздатний. Припустимо, якщо вам вдалося обзавестися закваскою, тоді півсправи зроблено. Залишилось поставити вдома велику (літрів на 20) скляну банку з широким горлом, налити туди молоко (на 2/3, залишивши місце для «пінки») і збивати щоразу, проходячи повз неї. Збовтувати кумис при закритій кришці загрожує – зірве, як корок від шампанського!
Якщо закваски немає, і не передбачається, потрібні:
1. молоко, 1 літр;
2. цукор, 3 ч. ложки,;
3. дріжджі пресовані, 5 гр.;
4. кефір, 2 ст.ложки;
5. вода, 1 стакан.
Молоко на помірному вогні довести до точки кипіння, влити воду. Суміш підсолодити і змішати з кефіром. Покривши кришкою і обернувши рушником, відправити у тепле місце (близько 23-26 градусів). Через кілька годин можна збивати і проціджувати. А у вільний час заздалегідь розвести дріжджі теплою водою, подсахаріть. У зріджений молочну суміш ввести дріжджі, розмішати і помістити в бутлі. Правило розливу те ж, що і при використанні «справжньої» закваски: не до країв! Тарі належить бути щільно закритою. Коли процес бродіння зійде нанівець (півгодини-годину), тобто майбутній кумис перестане «вирувати», пора відправити його охолоджуватися. Дотримуйтесь акуратність при відкорковування пляшки! Приємного «кумисопітія»!
