Ви будите, вражені, але насправді, гранат відноситься до отруйних рослин. Особливо – його кора. Ще дивніше те, що саме це “просоч-сало” гранат серед ліків. Адже ще зовсім недавно кращого способу боротьби з стрічковими глистами міді-цина просто не знала! Серед сонму непрошених “кварти-рантів”, що ускладнюють на-шу життя, мається единст-венний “гранатоустойчівий” паразит – це Карло-ковий ціп’як.
Тим більше, що витрата диво – кошти невеликий. Відвар 40 грамів кори в 300 мл води – доза, розрахована на один прийом. Більше не можна – пе-реізбиток отруйних алка-Лоід, всмоктуючись у кров, тягне за собою розлади нервової системи (подергі-вання в литках і судоми, відчуття повзання мура-шек, розлади зору, запаморочення, слабкість).
Рубінова м’якоть, “одягаю-щая” насіння граната, що не тіль-ки предмет захоплення естетів. Це дуже смачно, дуже по-лезно і … дуже несподіване-але. Несподівано – бо висушений сік грана-та є специфічною і досить незвичайною при-правої до м’яса і м’ясних са-латам. Що не має собст-венного запаху, вона не заби-кість аромат страви, але от смак додає незрівнянний. Свіжий сік також можна використовувати як приправу до м’яса, соусів, підливаючи. Бо-леї того – в ньому можна маринувати м’ясо.
Гранат багатий на вітамін С, органічних кислот і цукрів. До того ж його можна використати для регу-ліровку діяльності ки-шечника.
Сік, на який плід пу-щен “живцем” (тобто цілі-ком, разом з шкірястою ко-журой), містить велику кількість дубильних речовин (таніну), має Вира-ваний терпкий смак і до-вільно успішно перемагає послаблення стільця. Та й від-вар гранатовою шкірки мае подібне дію.
Якщо ж перед приготов-ленням соку не полінуватися і випатрати рубінові зернинки з навколишніх оболонок, смак його змінить-ся. Властивості – теж. Поті-рявшій терпкість, кисло-солодкий освіжаючий напи-струм, багатий сахарозою, чи-монной і аскорбінової ки-слот, здатний актівізі-ровать «сонний і лінивий» кишечник. Гранатовий сік, віджатий через марлю з очищених зерен, менше, ніж будь-які інші яркоокрашенние со-ки, шкодить алергікам. Адже позбавлені запаху, червоні “бу-синьї” не мають у складі ні ефірного масла, ні складних ароматичних сполук, що провокують “аллергіч-ські нападки”. Його можна розводити звичайною во-дою в будь-яких пропорціях – приємний смак і колір напи-струм буде мати навіть у тому 1 випадку, якщо концентрація соку до води складе 1:9.
Гранатовий сік корисний при анеміях різного проис-ходіння, занепаді сил, поні-женной кислотності, диспепсіях. Зокрема, меш-чи Півдня вважають гранат фрук-те для дітей, старих, і бе-ремінних жінок.
А ще гранатовий сік – не-погане косметичний засіб. Його можна вико-ти як лосьйон при жирній, пористій шкірі, як стягуючи-ющее і який зменшує сек-Рецію залоз засіб.
Омолоджуючу дію-віє на шкіру забезпечують гранату кислоти, утримуючи-щіеся в соку. Своєрідний “фруктовий пілінг” сприяе відторгненню “відпра-танной” шкіри, подкисляет епідерміс, заважаючи розвитку усіляких микроорганиз-мов, висветляєт пігментні плями і ластовиння. Можна додати його і в воду при полосканні волосся після миття – кислоти ній-трализующие залишки щелоч-ного шампуню, а волосся придбають блиск.
Якщо ж використовувати для полоскання волосся відвар гра-Натов скоринки з цибулею (у 2 літрах води заварити по жмені цибулиння і гранатовою шкірки), Шеві-люра почне відливати тим-ним золотом.
