Для особливих урочистих випадків нам частенько хочеться придумати – чим би таким смачним здивувати і порадувати гостей. Традиційні салат олів’є і котлети не завжди працюють, особливо коли потрібно організувати вишуканий прийом.
Але в нашій статті мова піде зовсім не про вишукуваннях французької кухні начебто фуа-гра або устриць в шампанському.
Такий, здавалося б, банальний і не завжди нами серйозно сприймається продукт як сир, може стати справжньою прикрасою вашого столу – у вигляді приємного доповнення до основного меню або навіть прими святкового прийому. Потрібно тільки навчитися правильно його подавати і правильно їсти.
І тут нам на допомогу приходять французи з їх неповторним смаком і стилем в усьому, в тому числі і в питаннях приготування та подачі кулінарних шедеврів – адже саме вони придумали таку страву, як сирна тарілка.
Сирна тарілка – це набір з різних сортів сиру, яких повинно бути неодмінно не менше 5-6. Сортів може бути і більше, головне, щоб до їх числа не затесався небудь дешевий сир, а так само плавлені або пастоподібні сорту.
Загалом, правила складання сирної тарілки наступні:
– для подачі сирів використовується кругла тарілка з хорошого дерева, порцеляни або кераміки;
– сири викладаються в строго визначеному порядку. Для того, щоб його дотримати, уявіть, що страва – це циферблат годинника. І викладайте сири починаючи з 6-ти годин на уявному циферблаті – від найніжніших сортів до більш гострих і пряним за годинниковою стрілкою. Пробувати сири потрібно в тому ж порядку, для того, щоб гострі сорти не завадили вам відчути всю повноту смаку більш ніжних.
– якщо сирна тарілка є основною стравою на вашому столі – то шматки сиру можна зробити вагою 150-200 грам кожного сорту. Якщо ж сирна тарілка подається після основних страв або як десерт, то шматки можуть бути трохи менше – 25 -30 грам. Крім того, можливий варіант подачі сиру маленькими шматками на шпажках, але і тоді слід дотримуватися порядку «циферблата».
– по хорошому, до кожного сорту сиру подається спеціальний ніж для того, щоб смак не змішувалися. Для сирів з блакитною пліснявою ніж повинен бути такої форми, щоб цю саму цвіль не пошкодити. Твердий сир ріжуть ножем з ручками на обох кінцях. Для м’яких сирів використовують ніж із зубцями на кінці вістря. Є сир руками – це моветон!
– смак сиру яскравіше проявляється при кімнатній температурі, тому вийміть сир з холодильника як мінімум за годину до подачі.
– смак сиру традиційно підкреслюється горіхами, фруктами і вином. Тут є свої правила й хитрості. До м’яких сирів з пеніцилінової скоринкою традиційно подається солодкий інжир і соковиті груші. До сирів з блакитною пліснявою – виноград. Смак твердих сирів відтінятимуть ківі, ананас, вишня.
Що стосується вина, загальних правил два – чим м’якше сир, тим кисліше вино і краще всього поєднуються сир і вино одного регіону виробництва. Однак є і більш докладні рекомендації: до сиру «Гауда» подавайте будь-яке вино, до «Чеддер» – Мерло і Каберне, до блакитних сирів – солодкі вина, до зрілим м’яким сирам (наприклад, Брі) – шампанське або Шардоне, до твердих сирів – Піно Нуар і інші червоні вина, до дуже твердим сирам (наприклад, пармезаном) – білий рислінг і італійський кьянти.
– хліб до сирної тарілці зазвичай не подають – вважається, що він можете перебити смак сиру. Однак, якщо сир подається не на сирній тарілці, то можна подати хліб декількох сортів.
Отже, дивуйте ваших гостей і насолоджуйтеся багатством смакової палітри сирів. Таке нововведення має всі шанси стати доброю традицією і значно розширити ваші уявлення про сир як такому.
