Розглянемо тепер деякі види шашликів, які можна без перебільшення віднести до екзотичних страв.
Для початку шашлик полярний. М’якоть оленини нарізаємо шматочками по 30-40 грам, протягом 12 годин маринуємо. Після насаживаем шматочки на шпажку і обсмажуємо, але не над вугіллям, а в розтопленому жирі на розігрітій попередньо сковороді. Для того щоб замаринувати оленину нам знадобиться цибуля ріпчаста, гіркий стручковий перець, зелень петрушки, сіль і приблизно 25 грам коньяку. Це в розрахунку на одну порцію.
Готове м’ясо подається з соусом, для приготування якого нам необхідно буде змішати з томатним соком (100 грам) тертий часник (кілька зубків), мелений чорний перець і дрібно нарубані кріп, петрушку і зелену цибулю. До складу соусу також входить сіль.
Крім північних рецептів можна скористатися рецептами південних країн. І приготувати, наприклад, шашлик по-південноафриканські. Для нього беремо баранину (задню ногу), нарізаємо її шматочками по 30 грам, складаємо в глиняний горщик разом з майораном, чебрецем, дрібно нарізаним стручковим перцем і лавровим листом. Додаємо сіль, заливаємо м’ясо молоком і оцтом, протягом двох днів маринуємо. Після м’ясо виймаємо, злегка обсушуємо. Кожен шматочок загортаємо в тонкий скибочку шпику і насаджує на рожен. Смажиться цей шашлик на решітці і подається заправленим томатним соком з великою кількістю чорного перцю.
Також для тих, хто не любить стандартних рішень, але воліє страви не настільки екзотичні, існує рецепт шашлику з гусячої печінки. Для нього нам знадобляться: власне, гусяча печінка – 100 з невеликим грам на одну порцію, шпик – близько 35-ти грам, грудинка копчена – 50 грам, одна цибулина, сіль і чорний мелений перець.
Готується шашлик так: оброблену печінку нарізають шматочками, шпик – вузькими скибочками, цибулю – кільцями і, перемежовуючи інгредієнти, наколюють все на шпажку. Обсмажують шашлик рівномірно з усіх сторін, солять і перчать вже тоді, коли він практично готовий.
Для того щоб скуштувати задоволення від шашлику в повну масть і не шкодувати після про те, що не пішла про запас це дивовижне блюдо, потрібно запам’ятати перелік простих правил:
– Не варто переїдати. Яким би смачним не опинився приготований власноруч шашлик, як би не мала невимушена обстановка до обжерливості, пам’ятайте: шашлик є м’ясним блюдом і у великих кількостях сприймається шлунком (особливо шлунком, Відвиклі від натуральної їжі) погано. Дотримуйтесь міру.
– Як не крути, шашлик – це смажене м’ясо. І, як і всі смажене, містить не найкорисніші для організму речовини. Для того щоб уникнути їх підступного впливу, разом з шашликом вживайте в їжу продукти, що містять вітамін Е. Наприклад, зелень. Недарма ж на батьківщині шашлику до даного блюда обов’язково подавали кінзу, петрушку або базилік.
– Не варто братися за поїдання шашлику на порожній шлунок. І вже тим більше не варто робити цього в перші години після сну. Для того щоб шлунок гідно впорався з покладеним на нього завданням, варто для початку підбадьорити його легкої закускою.
І на закінчення декілька порад, що стосуються, швидше, техніки безпеки у спекотний період року, ніж безпосередньо шашликів.
Щоб не лякати матінку природу своїм пожежонебезпечним заходом подбайте про те, щоб вогнище було відокремлено від інших складових ландшафту. Багаття можна розводити в попередньо викопаній, неглибокої (сантиметрів 30) ямі. Це тим більш зручно, що в поглибленні вугілля зберігають жар довше. Якщо ж ви розвели вогонь на рівній ділянці, окопалися його по радіусу невеликим ровом. Якщо вогонь буде поширюватися по висохлої від жару траві, через подібну рукотворну канавку перебратися він не зможе. У кожному разі, покидаючи місце пікніка, залийте вугілля водою, не полінуйтеся вилити відро води на, здавалося б, погаслого вогнище. Якщо достатньою кількістю вологи ви не маєте, вугілля бажано закопати. Це не настільки складна дія, щоб нехтувати ним, покладаючись на «авось». Тим більше що, можливо, саме на це місце і плануєте повернутися знову, з метою випробувати новий рецепт.
