У продажу зараз представлена величезна кількість переносних комп’ютерів найрізноманітнішого ваги, форми, розмірів і потужності. З чого почати вибір мобільного комп’ютера?
Насамперед необхідно визначитися з тим, для чого саме потрібен портативний комп’ютер. Наприклад, якщо планується робота в стаціонарних умовах, і він повинен повністю замінювати настільний ПК, то необхідна модель з максимально можливим розміром екрана (зараз це 15 дюймів), зі зручною (максимально наближеною до “настільної”) клавіатурою й наявністю всіх основних вбудованих приводів ( floppy, CD-ROM або DVD).
Відповідно, чим більше ноутбук планується носити з собою, тим уважніше варто ставитися до його ваги. Бувають ультрапортативні моделі, мають не тільки відносно невеликі довжину, ширину і товщину, але і вага менше півтора кілограмів, при цьому модель може відноситися до бізнес-класу і мати досить невисоку ціну.
Зазвичай приводи CD-ROM та дисковод у них підключаються окремо, що дозволяє не носити їх з собою без необхідності. Що ж до найдорожчих, не тільки технічно насичених, але більшою мірою необхідних для іміджу, моделей, то тут значна увага приділяється також серйозним 3D можливостям, заснованим на останніх розробках nVidia, і, звичайно, зовнішньому вигляду. Адже враження від виду корпусу, виконаного з магнієвого сплаву, на ділових зустрічах, безперечно, справляє належне враження.
Вага
Хоча представлені зараз на ринку ноутбуки мають дуже пристойний розкид в масі, більша частина їх важить приблизно 2,5-3 кг. Моделі, призначені для заміни настільних машин, звичайно важать більше, ультрапортативні ж, розмістить в корпусі менше пристроїв, мають менший екран і є найлегшими. У них зазвичай блок живлення, CD-ROM та дисковод розміщені не всередині корпусу, а окремо. Масу ноутбука має сенс оцінювати двома способами: вага самого корпусу, з усім, що в нього вбудовано (без підключаються зовнішніх пристроїв) і повний вагу. Так, наприклад, використовуючи ноутбук для перенесення великих масивів даних з робочого на домашній настільні комп’ютери, навряд чи дисковод та CD-ROM необхідно носити з собою.
З іншого боку, якщо їх використання необхідно, а підключаються вони як зовнішні пристрої, їх масу необхідно врахувати. Так само окремо іноді доводиться носити з собою додаткову батарею, зовнішній блок живлення, зовнішні приводи і так далі. Всі вони, як правило, є одними з найбільш важких складових і являють собою відчутну надбавку у вазі. Ноутбуки з 14-15-дюймовими екранами зазвичай дуже легкими не є, якщо це, звичайно, не наддорогі та прогресивні моделі. Перехід до літієвим батарей приніс власникам портативних комп’ютерів додатковий виграш у вазі. Зараз майже всі ноутбуки ними і комплектуються, тим не менш, технічно насичені і при цьому недорогі моделі часто поставляються з нікель-металгідридних джерелами живлення.
Крім ефекту пам’яті вони мають трохи більшою масою, хоча за рахунок цього вдається трохи виграти в ціні. Різні ж по потужності процесори, більший об’єм оперативної пам’яті, DVD-ROM замість CD-ROM не впливають на загальну масу пристрою.
Екран
Панівні розміри в сучасних моделях – від 13,3 до 15 дюймів.
Легкі і компактні моделі частіше оснащуються 12.1-дюймовими екранами. Це зовсім не є ознакою застарілого комп’ютера. Менші, ніж 12.1, на сучасних моделях вже не зустрічаються, якщо це, звичайно, не щось середнє між кишеньковим комп’ютером і ноутбуком (суб-ноутбук). Зараз виробники дисплеїв ведуть розробки з метою збільшення робочого дозволу замість збільшення розміру. Дійсно, екран більше 15 дюймів (навіть без обліку значно зростаючої маси і ціни) ставить під сумнів сенс створення такого комп’ютера. Важливо також розуміти, що розмір діагоналі TFT-монітора в точності відповідає розміру робочої області. Розмір видимої області ноутбука з 14.1-дюймового матрицею відповідає 15-дюймовому настільного монітора.
Що стосується робочого дозволу, то навіть у моделей з однаковим розміром екрану воно може бути різним. Купуючи ноутбук з певним рекомендованим дозволом, саме в ньому і доведеться працювати, так як збільшення або зменшення дозволу робить зображення помітно менш зручним для очей.
Вибір розміру в значній мірі залежить від передбачуваної ступеня портативності ноутбука. На самі компактні і легкі моделі рідко встановлюють матриці понад 12,1 дюйма. Серед них найбільш сучасні мають робочий дозвіл 1024х768, хоча 800х600 зустрічається набагато частіше і цілком прийнятно для більшості додатків. З точки зору співвідношення ціна – величина розміру екрана найбільш збалансовані рішення оснащуються 13,3-14,1-дюймовими матрицями. У цьому випадку цілком зручно замінювати настільний монітор.
Для таких матриць дозвіл 1024х768 є стандартним. Такі дозволи, як 1400х1050, зараз можливі тільки на 15-дюймових дисплеях, та й то не на всіх. Всього цього достатньо для роботи з текстами, статичними зображеннями і для нескладної обробки відео. Для повноцінної роботи з AutoCad необхідно, звичайно, підключати настільний монітор. Що ж стосується ігор, то ноутбуки не призначені для них в основному через більш слабкою відеопідсистеми.
Оперативна пам’ять
Як і в настільних системах, принцип “пам’яті ніколи не буває багато” в ноутбуках вельми актуальне. Дійсно, зараз портативні комп’ютери дуже часто використовуються для одночасної роботи з декількома додатками або важкими програмами. Спочатку всі сучасні ноутбуки комплектуються мінімум 64 Мб оперативної пам’яті і все частіше 128 Мб. Цього цілком достатньо для роботи в Windows 98/ME і всіма основними додатками до них. Навіть найпростіші моделі дозволяють нарощувати пам’ять до 192 або 256 Мб. У цьому випадку безболісно можна працювати з декількома програмами відразу і відкривати велику кількість вікон в Internet Explorer. Можлива повноцінна робота в Windows NT/2000.
У багатьох моделей буває можливість збільшити її до 512 Мб. Незважаючи на настільки вражаючі можливості, необхідно зауважити, що самостійно збільшувати обсяг пам’яті значно складніше, ніж в настільних комп’ютерах, для цього треба звертатися до продавця або в сервісний центр. Вартість самих модулів пам’яті помітно вище звичайних DIMM, та й заміна влетить “у копієчку”. Економити на пам’яті настійно не рекомендується, так як її брак застосовне до певної задачі призводить до перенесення даних на жорсткий диск, що призводить до помітної втрати продуктивності.
Hdd
У середньому початкові конфігурації зараз мають на увазі наявність мінімум 6 Гб вінчестера, звичайно ж це 10 Гб. Такі диски частіше встановлюються в самі портативні розробки. Дорожчі моделі оснащуються 20 Гб жорстким диском, цього зараз достатньо для дуже широкого кола завдань. Об’єм диска від 10 до 20 Гб є оптимальним за співвідношенням ціна-якість. Користувачі, яким необхідно зберігати в комп’ютері відео або величезна кількість зображень, можуть підшукати ноутбук і з 40 Гб або навіть більшим вінчестером. Зрозуміло, вартість такого рішення вище.
Заміну на більш об’ємне пристрій зберігання інформації в деяких моделях можна проводити самостійно в домашніх умовах, якщо це передбачено конструкцією, про що необхідно уточнювати для кожної моделі навіть одного виробника. Найчастіше для цього доводиться звертатися до сервісного центру. До ноутбука, як і в багатьох інших випадках, при бажанні можна під’єднати жорсткий диск, виконаний у вигляді зовнішнього пристрою, хоча таким чином, звичайно, буде обмежуватися його мобільність.
АКУМУЛЯТОРИ
Найбільш поширені елементи живлення – літій-іонні, повсюдний перехід до яких йде вже досить давно. Літій-полімерні і металгідридні зараз зустрічаються рідше. Перші – більш сучасні – встановлюються поки тільки в найдорожчих модифікаціях, а другий – більш дешеві – поступово поступаються свої позиції, як засновані на застарілої технології.
Бюджетні моделі до сих пір можуть оснащуватися металгідридних батареями. Основні їх недоліки полягають у наявності так званого ефекту пам’яті і більшій вазі в порівнянні з літієвими при тій же ємності. На вигляд батареї важливо звертати увагу, якщо планується постійне пересування разом з ноутбуком, коли маса і реальний час автономної роботи є критичними параметрами. Хорошим результатом є час роботи від батареї більше двох з половиною годин.
ПРИСТРІЙ ПОЗИЦІОНУВАННЯ
Все більш серйозні позиції завойовує TouchPad. Ця чутлива до натиснення невелика панель розташовується під клавіатурою в блоці з кнопками, дублюючими кнопки миші. Переміщення курсору здійснюється за рахунок пересування пальця по поверхні панелі. Здійснювати дію (кликати) звичайно можна за допомогою спеціальної кнопки поруч з панеллю, або просто натискаючи на саму панель. Зараз цей пристрій вважається одним з найбільш зручних і найбільш довговічним, тому що в ньому не використовуються рухомі частини. Є думка, що користувачі, які вперше користуються ноутбуком саме із сенсорною панеллю, вважають цей пристрій позиціонування найбільш досконалим.
Ті, хто раніше користувався PointStick, навпаки, сприймають сенсорну панель з працею. PointStick – це маленький джойстик, який залишається нерухомим, але при цьому реагує на напрям натискання. Швидкість руху курсору на екрані визначається силою тиску – це і є основним моментом, адже до такої форми позиціонування необхідно досить довго звикати. Як альтернатива перерахованого існує TrackBall. Це кулька, вбудований в клавіатуру, обертанням якого і відбувається переміщення курсору. Саме по собі пристрій дуже зручно, однак відбувається швидкий знос тертьових поверхонь, доводиться часто міняти спеціальні прокладки. Як і будь-яка миша з кулькою, такий пристрій може забиватися пилом, тобто визначальним недоліком тут є надійність.
TouchScreen – сенсорний дисплей, використовується частіше в кишенькових комп’ютерах або комп’ютерах спеціального призначення. Дана технологія застосовується до дуже великих екранів ноутбуків стає економічно недоцільною через витрати на виробництво таких екранів. Користувачі, що звикли виключно до звичайної миші, можуть носити її разом з ноутбуком, адже її дуже легко підключати, вона має невелику вагу, а в продажу є дуже мініатюрні моделі. Єдине – миша зручно використовувати тільки при роботі на рівній поверхні, а працювати з ноутбуками, як відомо, доводиться і в літаку, і в автомобілі, та й просто поклавши на коліна або ліжко.
ПРОЦЕСОР
Зараз можлива установка в ноутбуці процесора 1 ГГц і навіть більше. Зусилля виробників спрямовані не тільки на збільшення тактової частоти. Не меншу увагу приділяється зниженню розсіюється (для створення більш сприятливих умов охолодження) і енергоспоживання (з метою економії запасу акумуляторів). Процесорами, споживають менше 1 Вт, вже нікого не здивуєш, а технології зниження потужності при живленні від акумуляторів застосовуються майже завжди. У AMD це Gemini, а у Intel Speed Step. Сенс полягає в тому, що коли комп’ютер живиться від мережі, процесор працює в номінальному режимі; при переході до живлення від батарей потужність процесора штучно знижується, що дозволяє продовжити дорогоцінний час автономної роботи. Система енергозбереження стала настільки ефективною, що сумарно розсіює процесором потужність знизилася до рекордної позначки нижче 1 Вт, а нові матеріали настільки поліпшили охолодження, що вентилятор у ряді випадків виявляється непотрібним. В результаті система працює тихіше, в корпус потрапляє менше пилу, а енергія, необхідна для обертання самого вентилятора, теж економиться. Він включається тільки тоді, коли ноутбук переходить в активний режим. Визначити тип використовуваної системи охолодження достовірно не завжди представляється можливим.
Виробники, як правило, про подібні нюанси мовчать, але якщо вентиляційні отвори розташовані на бічних стінках корпусу, а повітряний потік входить в одні з них, а виходить в інші, то це дає підстави припускати, що процесор буде функціонувати в нормальному режимі. Що стосується вибору фірми-виробника, то на російському ринку більш широко представлена продукція Intel. AMD тільки намагається потрапити на ринок високопродуктивних процесорів для ноутбуків, тому в нашій країні їх поширення, швидше за все, буде відбуватися з деякою затримкою. Зрозуміло, рішення на AMD K6 II нескладно відшукати у продажу, однак вони по продуктивності більше відповідають Celeron і не конкурують з Pentium III.
Вибір процесора визначається завданнями, з якими буде працювати ноутбук. Якщо передбачається робота з оцифрування відео, редагування та створення зображень, необхідний максимально потужний процесор, і навряд чи варто брати до уваги енергоспоживання. Якщо ж першорядна робота з текстами і нескладними додатками, набагато вигідніше не переплачувати і звернути увагу на AMD K6 II, Celeron або молодші Pentium III. Крім істотної економії коштів такі процесори мають гранично низьке енергоспоживання, що є важливим фактором.
На апгрейд процесора, як і на збільшення оперативної пам’яті, розраховувати не варто. Теоретично це, звичайно, можливо, але крім електричної сумісності необхідна підтримка платою іншого напруги живлення, що відповідає другому процесора. Система охолодження використовується індивідуальна для кожного процесора, застосовне до конкретного корпусу.
Використання “нерідний” системи охолодження неможливо, а процесор з охолодженням от іншого корпусу найчастіше просто не підходить до наявного комп’ютера. Та й сама процедура заміни процесора, навіть на аналогічний з більшою тактовою частотою – процедура непроста і дорога.
АУДІО І Відеопідсистема
Інтегрований звук зараз трапляється в моделях всіх цінових діапазонів, і треба відзначити, досить пристойної якості. Доповнюється він зазвичай вбудованими мікрофоном і динаміками, що дозволяє не тільки просто виводити звук, але і використовувати комп’ютер як диктофона. Відеосистема зазвичай не призначена для ігор, але має 2D/3D-ускорітелі і апаратну підтримку відтворення DVD. Її потужність дозволяє комфортно переглядати і DVD і MPEG 4. Найчастіше відеочіп працює з системною пам’яттю, але зараз нерідкі рішення, при яких відеосистема оснащується власною пам’яттю, що не тільки розвантажує систему в цілому, але і позитивно позначається на швидкості обробки зображення. Хоча прийнято вважати, що потужності відеосистеми в ноутбуках недостатньо для ігор, компанія nVidia почала робити кроки для просування 3D на мобільному ринку. Зараз так оснащуються лише дорогі презентаційні моделі, але в найближчому майбутньому, найімовірніше, її продукцію можна буде зустріти і в менш дорогих рішеннях. Міркувати про нав’язливу політиці даної компанії можна досить довго, проте, повноцінний розвиток портативних комп’ютерів в будь-якому випадку вигідно користувачам.
ДОДАТКОВІ РОЗ’ЄМИ
У переважній більшості ноутбуків можна зустріти COM, LPT, FIR, USB, PS / 2, роз’єм для настільного монітора, аудіовхід і аудіовихід. У моделях з вбудованою мережевою картою і модемом, відповідні роз’єми для підключення до даних пристроїв.
Дуже корисним може виявитися PCMCIA-слот. Це роз’єм призначений для роботи зі спеціальними PC-картами. Зручність полягає в тому, що у вигляді спеціальних карт однакової величини можуть бути виконані самі різні периферійні пристрої. Можливі три види карток. Type I – додаткова пам’ять, Type II – мережева карта, модем, факс, плата SCSI і так далі, Type III – жорсткий диск. У більшості моделей передбачена підтримка Type II, а в моделях з середньою ціною і вище Type III. При цьому часто Type III виконаний таким чином, що б він міг працювати з двома Type II. Це пов’язано з тим, що Type I і Type II помітно вже Type III. Перевагою USB-порту є можливість підключення зовнішніх пристроїв без виключення живлення системи.
