З тих пір, як був здобутий вогонь, він став і кращим другом для людини, і найлютішим ворогом. За всю історію людства полум’я принесло стільки шкоди, що навіть важко його виміряти. Чого тільки коштує великий Лондонський пожежа, яка в 1666 році знищив 13000 будівель, включаючи собор Святого Павла?
Як виникає вогонь?
Для того щоб з’явився вогонь, потрібно три речі. По-перше, потрібно паливо, таке, як дерево, папір, спирт, газ, бензин та інше. По-друге, потрібен кисень, так як паливо швидко взаємодіє з ним. Третя річ, яка потрібна – це тепло. Папір чи дерево, просто залишені на повітрі, не горять. Але палаючий сірник, піднесена до папері, запалює її. Коли папір стає досить гарячою, кисень починає вільно взаємодіяти з нею і папір загоряється.
Існує три основних способи, як загасити вогонь.
У кожному з них віддаляється один з необхідних компонентів. Перший спосіб – це прибрати паливо, тобто те, що загорілося. Другий – припинити доступ кисню. Наприклад, вогонь не може горіти у вуглекислому газі, тому для гасіння вогню можна створити покрив з вуглекислого газу. Доступ кисню припиняється, вогонь гасне. Третій спосіб – погасити вогонь, ліквідувати жар, знизити його температуру. Для цього на вогонь направляють струмінь води. Вода вбирає в себе тепло палаючого матеріалу і знижує температуру. Температура падає нижче температури горіння, і паливо перестає горіти.
У деяких випадках полум’я не можна погасити водою. Наприклад, нафта бензин або жир плавають на воді. Якщо ви будете намагатися погасити таке полум’я – наприклад сковорідку з палаючим жиром – водою, то палаючий жир спливає і продовжує горіти. Огнетушащий ефект при гасінні водою в таких випадках може бути підвищений шляхом подачі її в розпиленому стані.
Для гасіння твердих і рідких речовин використовують піну, зокрема пінні вогнегасники. Але слід мати на увазі, що і вода, і піна мають високу електропровідність, і ними не можна гасити обладнання, яких знаходиться під напругою, так як це може завдати шкоди людині при гасінні такої пожежі.
Для гасіння об’єктів під напругою до 1000В і горючих рідин найкраще використовувати вуглекислотні вогнегасники.
Головне правило при гасінні полум’я – при першому його виявленні викликати пожежну службу, зателефонувавши за телефоном 01, яка за допомогою спеціального сучасного обладнання і навчених працівників допоможе ефективніше впоратися з вогнем.
Але пожежники не завжди були такими, якими ми можемо бачити їх сьогодні, а в давні часи їх взагалі не було. Якщо загорявся будинок, з вогнем боролися всі. Люди шикувалися в лінію й утворювали живий ланцюг від палаючого будинку до річки або колодязя. Вони передавали відра до тих, хто заливав водою полум’я.
Перший крок щодо полегшення пожежогасіння зробили англійці. Вони придумали ручні насоси, щоб качати воду по шлангах для боротьби з вогнем. Громадяни почали об’єднуватися в добровільні пожежні команди і суспільства. Ці добровольці обіцяли кинути все і кинутися на боротьбу з пожежею, де б він не виник.
Городяни наймали дзвонаря, щоб він уночі обходив дозором вулиці, дивився, чи не горить небудь, і вчасно попереджав громадян. Збиралися гроші на забезпечення команд протипожежним обладнанням.
У 1835 році в Нью-Йорку вперше був створений такий пожежний патруль, де кожному з чотирьох пожежників платили платню – по $ 250 на рік. Через рік в патрулі вже налічувалося 40 осіб, і вони стали називатися пожежної поліцією. У 1855 році в тому ж Нью-Йорку була побудована перша пожежна вежа.
Запам’ятай – при пожежі – дзвони 01
