Сьогодні, в XXI столітті ми не можемо уявити собі життя без всіляких миючих, відбілюючих, очищувальних засобів, пінних гелів для душу і різноманітних шампунів. Але ж ще 100-150 років тому люди й не підозрювали про це всьому достатку побутової хімії.
Замість шампуню
Кожна сучасна дівчина має у своєму косметичному арсеналі до десятка різних тюбиків з шампунями, кондиціонерами для волосся тощо, якими користується щодня. Але ж колись наші бабусі волосся мили раз на тиждень-два. Але не тому, що були неохайними, а тому, що використовували натуральні засоби для цього, і волосся було здоровим, не потребували щоденному митті. Замість шампуню в минулому використовували відвари всіляких трав (кропива, ромашка, календула, корінь лопуха і т.п.). Ще часто мили волосся яєчним жовтком (корисно для зміцнення коренів волосся). А наші мами застали прочуханку із застосуванням господарського мила.
Гель для душу? Яке там!
Раніше і поняття-то такого не було, оскільки наші з вами пра-пра … не були настільки розпещені таким благом цивілізації як гаряча вода, відповідно, і ванну-душ не брали, милися рідко. Для цього процесу використовували трави, які дають стійку піну – Мильнянка звичайна, Орляк звичайний, або, знову таки, господарське мило. Підозрюю, процес миття останнім був не дуже-то приємним …
Зубна паста? Даруйте!
Факт історичний: Петро I карав боярам чистити зуби крошение крейдою і вологою ганчірочкою. Простому російському народу ж був доступний інший спосіб «чистки» зубів. Для цього застосовували звичайний деревне вугілля (найкраще відбілював березовий), його розжовували, а потім ретельно виполіскується ротову порожнину.
І лише в XVIII столітті у Великобританії з’являється щось більш-менш знайоме нам з вами – зубний порошок на основі крейди. Правда, для миючого ефекту в нього додавали мило, а пізніше – гліцерин, але це безперечно був прорив. А ось прототип зубної щітки був доступний лише знатним людям, прості для цих цілей використовували палець. Першу ж зубну пасту, схожу на ту, якою користуємося ця година ми, випустила компанія «Колгейт» аж у 1873 році.
Пральний порошок
Знову ж, Мильнянка звичайна. Рослина це невибагливо по своїй природі, росте на луках, у лісі, біля водойм, висотою воно близько півтора метрів, цвіте дрібними Беламі або рожевими квітами, зібраними в пучок. Корінь мильнянки добре піниться, для прання його різали дрібними шматочками і терли забруднені місця. У ті далекі часи, корду всі тканини були натуральними, випрати одяг таким чином не становило особливих труднощів. Мильнянка володіє прекрасними миючими якостями, в корені рослини міститься 35% сапонінів. З нього і зараз можна робити відвари для прання вовняної і шовкової одягу.
У деяких регіонах Росії і на півночі України для прання використовували … золу. Та не просту, а соняшникову. Мається на увазі, золу після спалювання сухих стебел соняшника. Далі потрібна гаряча вода, порожнє відро (або інша яка ємкість) і шматок ситцевій тканини. Відро накривалося тканиною, на неї лягало певну кількість золи (виходячи з розмірів прання), у відро через тканину із золою наливалася гаряча вода. Таким чином, виходив лужний розчин, по пральному дією схожий на розчинений у воді сучасний порошок.
Відбілювач
Найпростіший спосіб відбілити білизна – вивісити його на сонці. Раніше так і робили – після прання великі домоткані льняні полотнища розтягували на траві в сонячний день, і ніяких «Ваніш» або хлорки!
Засіб для миття посуду
Такого на Русі і в помині не було років 200 тому. Всі горщики, миски і інша кухонне начиння із застиглим жиром і залишками їжі милися без застосування миючих засобів просто в окропі. Якщо ж забруднення було особливо сильне – отттіралі піском, а потім відмивали водою у річці. Знежирювали посуд золою, а потім промивати водою. Наші з вами мами і бабусі в совковська часи користувалися содою та господарським милом.
Від себе
Не стану стверджувати, що хотіла б жити в ті далекі часи, коли побутовою хімією і не пахло, немає. Але вважаю, що тоді життя було набагато чистіше в плані мінімального забруднення навколишнього середовища. Зараз же ми маємо в розпорядженні безліч пінних і миючих засобів, але вони завдають шкоди людському організму. Деякі рецепти прабабусь я використовую і зараз – відвари трав для ополіскування волосся. Жоден кондиціонер для волосся не зрівняється, повірте особистого досвіду. Тільки купувати трави бажано в аптеці, це – гарантія радіологічного контролю.
